Читать «Автомобіль із Пекарської» онлайн - страница 123
Андрій Анатолійович Кокотюха
– Я у Львові маю їх весь час, відколи тут.
– А чого б це подібним знайомим вам отак допомагати? Маєте вплив на них? Чи, може, вони дістали наказ? Наприклад, від пана Сілезького.
Клим мовчки курив.
– І ви були так щиро впевнені в його невинуватості. Говорили дуже переконливо. Ви знаєте більше, ніж здається, Климентію.
– Хіба це погано?
– Деякі знання додають смутку. Деякі – небезпечні для життя. А є й такі, котрі небезпечні для тих, хто знайомий із носієм знань.
– Наприклад, зі мною, Магдо?
– Наприклад, із вами, Климентію.
– Вам нічого не загрожує. З мого боку – будьте певні.
Магда зібралася ще щось сказати, та перервав стук у двері.
Голосний.
Той, кого побачив Клим на порозі контори, вже заходив сюди, не отримавши дозволу, немов до себе додому.
– Доброго дня, пане Громнишин, – привітався він. – Рекомендую – пані Магда Богданович.
Вчитель пробурчав під ніс привітання, розстебнув пальто, прокашлявся, розігнав рукою тютюновий дим.
– Даруйте, може, невчасно. Та справу маю невідкладну.
Магда підвелася.
– Я піду, пане Кошовий.
– Та ні, чекайте. Моя справа дуже коротка. – Василь Громнишин знову прокашлявся. – Пане Кошовий, тепер або ніколи. Вирішується доля всієї спільноти українців-русинів.
Клим із Магдою перезирнулися.
– Що сталося?
– Якщо ми не зберемо потрібної кількості коштів, наше просвітницьке товариство «Братні» припинить своє існування. – Вчитель нервово поправив вузол краватки. – Мусимо вже не просто робити збірку. Ми жебраємо, пане Кошовий. Тоді як москвофіли мають у своєму розпорядженні дедалі більше коштів. Не змушуйте принижуватися в очах пані та у ваших власних очах й простягати капелюха. Ви обіцяли офірувати для «Братніх» що можете. Прийшов до вас, бо тепер ви – відома людина, знаменитість, маєте змогу самі зорганізувати збирання таких коштів.
Кошовий покрутив між пальців сигарний недопалок.
Узяв зі столу принесену управителем Радомського теку.
Не стримався – підморгнув Магді.
– Матиму за честь, пане Громнишин. Готовий передати для потреб вашого товариства «Братні» автомобіль.
– Прошу?
– Так. Автомобіль. Папери оформимо згодом. Можемо зараз. Вирішуйте, – й додав не знати, для чого: – Матеріальна цінність. Продасте.
Література
1.
2. Гвара. Автентична Львівська Абетка. – !FEST. Холдинг емоцій.
3. Козицький Андрій, Білостоцький Степан. Кримінальний світ старого Львова. – Львів, Афіша, 2001.
4. Лемко Ілько. Цікавинки з історії Львова. – Львів, Апріорі, 2011.
5. Лильо Ігор. Львівська кухня. – Харків, Фоліо, 2015.
6. Мельник Ігор. Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова. – Львів, Апріорі, 2012.
7. Мельник Ігор. Довкола Високого замку. – Львів, Апріорі, 2010.
8. Франко Іван. Борислав сміється. – Київ, Дніпро, 1982.
Примечания
1
Перша назва: Daіmler Chrysler AG, німецький автомобільний концерн, заснований Готлібом Даймлером (1834–1900) та Карлом Бенцем (1844–1929) у 1886 році.
2