Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 188
І. О. Зінченко
Визнавши особу винною у вчиненні кількох злочинів, суд повинен призначити покарання окремо за кожен із них, а потім остаточно визначити його за сукупністю злочинів.
Призначення додаткових покарань лише за сукупністю злочинів є неприпустимим
Коли після винесення вироку буде встановлено, що засуджений винний ще й в іншому злочині, вчиненому ним до винесення вироку в першій справі, суд повинен призначити покарання за правилами ч. 3 ст. 42 КК України — за сукупністю злочинів, а не ст. 43 КК
При застосуванні на підставі ст. 42 КК України принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим поглинення обов'язкової додаткової міри покарання без застосування ст. 44 КК є неприпустимим
Суд безпідставно застосував ч. 3 ст. 42 і ст. 43 КК, що стало підставою для розгляду справи Верховним Судом України в порядку виключного провадження
У випадку, коли особа, щодо якої було застосовано відстрочку виконання вироку або умовне засудження, до постановлення вироку в першій справі вчинила інший злочин, за що її засуджено до покарання, яке належить відбувати реально, застосування принципів частковою чи повного складання призначених покарань на підставі ч. 3 ст. 42 КК України не допускається і кожен вирок виконується самостійно
Ухвала спільного засідання суддів Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України від 24 січня 2003 р. // ВВСУ. — 2003. — № 1. — С. 28–29.
Невиконання вироку протягом тривалого часу безпідставно визнано ухиленням засудженого від відбування виправних робіт і підставою для призначення покарання за сукупністю вироків
Коли особа, щодо якої були застосовані відстрочка виконання вироку або умовне засудження, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, кожний вирок виконується самостійно
Щодо особи, яка підлягала звільненню за амністією віл частини покарання, не відбутої за попереднім вироком, безпідставно застосовано ст. 43 КК України 1960 р. при вирішенні питання про призначення покарання за новим вироком