Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 184
І. О. Зінченко
Відновимо до ч. 3 ст. 88 КК України особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або звільнені від покарання, визнаються такими, що не мають судимості. За змістом нього закону до таких осіб відносяться й особи, які повністю звільнені віз призначеного покарання внаслідок амністії
Згідно із положеннями ст. 88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання обвинувальним вироком законної сили і до її погашення або зняття судимості. Погашена судимість не тягне за собою правових наслідків у разі вчинення нового злочину
Кваліфікуюча ознака злочину, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України, — «зґвалтування, вчинене повторно», — передбачає, що особа раніше вже вчинила такий самий злочин або будь-який зі злочинів, передбачених статтями 153–155 нього Кодексу
Якщо під час хуліганських дій винним було умисно заподіяно потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не були небезпечними для його життя, але призвели до тривалого розладу здоров’я, то вчинене слід кваліфікувати за відповідною частиною ст. 122 КК України і за сукупністю з хуліганством, оскільки такі дії не охоплюються жодною частиною ст. 296 цього Кодексу
3.3. Судова практика з питань призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків
Міра покарання за сукупністю не може перевищувати п’ятнадцяти років позбавлення волі, при умові, що один із злочинів передбачає такс покарання
Ухвала народного суду скасована в зв'язку з тим, що останній, визначаючи остаточне покарання особі, яка вчинила два злочини, вийшов за межі покарання, встановленого статтею закону, що передбачає більш суворе покарання