Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 179

Якщо особа раніше вчинила умисне вбивство, відповідальність за яке передбачена статтями 116–118 КК України (статтями 95–97 КК України 1960 р.), і знову вчинила умисне вбивство, її дії не можуть кваліфікуватися за п. 13 ч. 2 ст. 115 нього Кодексу (п. «з» ст. 93 КК України 1960 р.)

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 5 вересня 2002 р. // РВСУ. — 2004. — С. 117–119.

Особам, звільненим від відбування покарання за попереднім вироком через тяжку хворобу, покарання за сукупністю вироків відповідно до ст. 71 КК України призначати не можна

Ухвала спільного засідання Судової палати у кримінальних справах і Військової судової колегії Верховного Суду України від 17 жовтня 2003 р. // РВСУ. — 2004. — Вип. 1(8). — С. 86–87.

Незаконне заволодіння наркотичними засобами та наступне їх зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту чи без, а також їх незаконний збут утворюють сукупність злочинів, відповідальність за які передбачено ст. 308 і ст. 307 чи ст. 309 КК України, проте за таких обставин не утворюють ознаки повторності, передбаченої ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 309 КК

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 11 грудня 2003 р. // ВВСУ. — 2004. — № 4. — С. 25.

Вироки судів держав СНД не тягнуть правових наслідків, передбачених статтями 9 і 71 КК України, при засудженні особи на території України, оскільки відповідно до Закону України від 3 березня 1998 р. «Про ратифікацію Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» Україна не взяла на себе зобов'язання визнавати і враховувати такі вироки

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 12 лютого 2004 р. // ВВСУ. — 2004. — № 5. — С. 19–20.

При призначенні покарання суд не вправі враховувати як обтяжуючу таку обставину, яка є кваліфікуючою ознакою вчиненого злочину

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 25 листопада 2003 р. // ВВСУ. — 2004. — № 7. — С. 21–22.

Дії особи, яка під час вчинення хуліганства заподіяла потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості, підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 3 лютого 2004 р. // ВВСУ. — 2004. — № 8. — С. 20.

Вчинення особою щодо різних потерпілих двох або більше тотожних діянь, не об'єднаних єдиним злочинним наміром, слід розглядати як повторність злочинів. У такому випадку складання сум заподіяної кожному потерпілому шкоди виключається

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 19 жовтня 2004 р. // РВСУ — 2005. — Вип. 1(10). — С. 90–92.

Повторність як кваліфікуюча ознака виключається, якщо судимість особи за попередній злочин знята або погашена в установленому законом порядку