Читать «Подвійна гра в чотири руки» онлайн - страница 85

Муся від гніву аж зв’язку книг з рук зронила.

Засопіла.

Спиною повернулася: мовляв, більше вас не затримую!

З порогу почула тихе:

— …але я б спробував…

Обернулася, палаючи щоками, мов варений рак:

— Це що, пропозиція?! — аж задихнулася. — Так от знайте: якби я і змогла з кимось ужитися, як ви висловилися, так це лише з доктором Шерлом!

Ухопила книжку з купи, затрясла нею перед носом нахаби:

— Я б тільки йому все життя й служила!

Олексій звів очі вгору, мовляв, ох, вже цей розтриклятий Шерл!

Наблизився, висмикнув з її рук пелехату брошурку.

Натомість вийняв із кишені нову, що на причалі вранці придбав.

Узяв з трельяжу перо, макнув у чорнильницю і вивів на титульній сторінці автограф.

— Ось вам історія свіжіша. Від автора…

Муся…

А що Муся?

Як передати, що з нею сталося цієї самої миті?

Хіба що так: підстрибнула і… давай кулачками молотити по чім попало — в груди, по плечах.

Негідник! Зрадник! А вона ж усю дорогу…

Але нічого вимовити не встигла, опинившись в обіймах.

Хоча ніхто за ними в цю мить і не спостерігав…

Давній романс Яна Гербурта Щасного, знайдений Галиною Пагутяк, в обробці Ігоря Жука.