Читать «ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ» онлайн - страница 43

1 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «останцов».

2 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «без орди оних не посилкуют».

3 У сп. Козельського: «на Вкраїну».

4 У вид. Бодянського: «заставах».

5 Там же: «Ропками».

6 Там же і в сп. Судієнка: «А когда».

7 У вид. Бодянського: «исправному».

8 Там же: «на долное місто».

9 У сп. Судієнка послідовно вживається частка «сь».

Але еднак гетман Хмелницкій собою не звонтпил: дал добрій бой обом тим войскам коронному и литовскому, же оных много пало, и от Козаков трудность великую о воду 1 міли, а от орди о 2 живность задля коней. И так з собою стоячи през недель дві, почали до згоди 28 приходити през воеводу киевского Адама Киселя, котрій на той згоді великую шкоду понесл от татар, бо оного пожаковано 29. И так на той згоді гетманове коронніе вымогли тое на Хмелницком, же позволив войску коронному в Браславю, на Забожю 3, а части другой войска стати на Задніпру в полку 4 Ніжинском и Черніговском и в Вишневичині 5, а войску литовскому у Стародубовщині. И так тую згоду принявши, войска розишлися, а що инших пактов на Збаражских 6 пунктах стало, тилко то новая, що войско стало в тих городах, где козацтво. Ї Хмелницкій гетман при той згоді, взявши заставу добрую панов значных, был у войску коронном у гетманов коронних и литовского на банкеті през цілій день и повернул вцілости. Того ж часу и 7 Любеч зоставал з жолнірами в облеженю от козаков, аж росказання зайшло от гетмана Хмелницкого, жебы отступили от Любеча. И так войска розишлися по той згодг, так коронніе, литовскіе, яко теж и козацкие по домах по Успенії Пресвятой Богородици 30. И тоей же зими за тим позволеніем гетмана Хмелницкого войска коронніе росположил 8 гетман коронній 31 Калиновскій, которий зостав по Потоцком Миколаю, бо Потоцкій тоеї же осени померл. 9 И так брат Калиновского, Калиновскій же, на Задніпря притягнул з войсками коронними за універсалом гетмана Хмелницкого, которому Задніпря, не спротивляючись, в городи пустило 32. И сам стал Калиновскій в Ніжини и там зимовал, а войска, которіе міл при себі немаліе, росправил по розних городах по Задніпрю и по Задесенню 10. А литовское войско стало в Стародубовщиш, як идет границя Князства Литовского. Козацтво зась, зостаючое в городах 11, волно сходило з тих городов, кидаючи набитки свої, у городи 12 ку Полтаві и там слободи поосажовали, а инніе на кгрунтах московских слободи поосажовали 33, не хотячи з жолнірами зоставати и стацеї оним давати, бо незносную стацію \63\ брали.