Читать «ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ» онлайн - страница 32

Самовидець

1 У сп. Козельського: «жит».

2 Там же: «цукгов».

3 Там же: «чиним».

4 Там же: «поволовщину».

5 Там же: немає «инное».

6 Там же: «отнимане фолварков, хуторов».

7 Там же: «человіка едного».

8 Там же: немає «землі».

9 У сп. Козельського у цьому місці вставлено: «яко виже ся наменило». Пояснюючи цю примітку, слід нагадати, що в збірнику Козельського літопис Самовидця вміщений безпосередньо після уривку із літопису Граб’янки.

10 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «віжливій».

11 У сп. Козельського: «Иляш доброзичливим бил»; у сп. Судієнка і в вид, Бодянського: «зичливій».

12 Там же: «королеви».

13 Там же: «роблене».

14 Там же: «той».

15 Там же: «чигринский».

16 Там же: «Субботові».

17 У сп. Козельського тут і далі замість с вживається з; у сп. Судієнка — переважно с.

18 Там же: «взято».

19 Там ж е: немає «от».

20 Там же: «роблене челнов волно».

21 Там же: «Иляша».

22 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «Ормянчина» без слова «переясловского».

23 У сп. Козельського: «довідавшися».

ключ у пяного узявши, послал своего посланця по тот привилей 1, данній от короля его милости Владислава Четвертого 2, которій оному и привізл его посланец. И там 3 з оним привилеем Хмелницкій за пороги поишол и козаком ознаймил, же на волности козацкіе міет привилей короля его милости, до которого много войска козацкого 4 почалося горнути. А же на Запорожу 5 зоставати не мог 6 задля залоги 7, которая на тот час с 8 полковниками лядскими посполу з жолнірами зоставала, пошол 9 на Низ ку мору, на поля, к Лиману, и там войско ку оному купилося 10, утікаючи от полковников лядских. Которого Хмелницкого полковникове посилали 11 на тіе поля имати и розгромити, але оній тих посланних 12 лядских погромил 13, а козацтво 14 до оного пристало. И так Хмелницкій, видячи, же юже 15 учинил задор з ляхами и своего набитку, албо кгрунтов, жалуючи, вислал своїх посланцов до хана кримского, чинячи з оними 16 згоду и пріймуючи братерство, жеби ему помагали войска лядскіе зносити, що хан кримскій з солтанами 17 ордами 18 з радостію на тое позволив, и, приславши своїх означенних 19 мурз до Хмелницкого, межи собою присягу з обоїх сторон виконали на Низу, и зараз хан посилает з ордами великими Тугай бея до Хмелницкого. З которою ордою Хмелницкій на Запороже 20 наступил, до которого все войско, зостаючее на Запорожу, пристало и Хмелницкого собі 21 за старшого приняли. \49\

1 У сп. Козельського: «той привелей».

2 Там же: немає «Четвертого».

3 У сп. Судієнка: «И так».

4 У сп. Козельського: «коного войска».

5 Там же: «Запорожю».

6 Там же: «могл».

7 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: помилково «налоги».

8 У сп. Козельського: «з».

9 Там же: «пойшол».

10 У вид. Бодянського: «рушилось».

11 У сп. Козельського: додано «своїх».

12 Там же: «посланих».

13 Там же: «погромили».

14 У сп. Козельського і Судієнка зустрічається послідовно «козацство».

15 У сп. Козельського: послідовно вживається «уже».