Читать «Таємний сад» онлайн - страница 128
Френсіс Годґсон Бернет
Місіс Медлок повернула голову — і приголомшено скрикнула. Всі слуги, що були поблизу, один поперед другого кинулися до вікна. Їхні очі від несподіванки, здавалося, ось-ось випорснуть з очниць.
Через галяву ішов господар Мізелтвейтського маєтку. Містера Крейвена годі було впізнати: він увесь сяяв від щастя.
А поруч, гордо піднявши голову, усміхаючись від вуха до вуха, впевнено крокував пан Колін!
І виходило це у нього ніяк не гірше, ніж у будь-кого з його ровесників-йоркширців.
