Читать «Розбійники з лебединого шляху» онлайн - страница 138

Каюта — окреме приміщення на судні для пасажирів або екіпажу, а також для різних службових потреб.

Кеч — двощоглове вітрильне судно з невеликою кормовою щоглою, розміщеною попереду осі керма.

Кіль — балка, що проходить посередині днища судна від носового де кормового завершення. Робиться з дерева чи різних сталевих конструкцій.

Конопатник — судновий майстер, який забиває конопляним прядивом будь-які щілини в корпусі корабля і просмолює їх, аби вода не потрапляла у внутрішні приміщення.

Корвет — у вітрильному військовому флоті найменше трищоглове судно з повним прямим оснащенням. Озброєння — 18–30 гармат, розміщених на верхній палубі.

Корма — заднє закінчення судна. Буває різної форми: пряма, закруглена, вельботна тощо.

Корсар — морський розбійник, пірат. Здебільшого це були моряки торговельного флоту, які в XVI–XIX століттях, озброївшись, нападали на судна з товарами, що йшли у ворожі порти.

Крейсер, крейсерство, крейсерська швидкість — військовий корабель, який діє самостійно, полюючи за ворожими суднами. Крейсерська швидкість — оптимальна швидкість корабля, за якої він може подолати найбільшу віддаль.

Кубрик — житлове приміщення для команди на суднах.

Лінкор — лінійний корабель великої тоннажності з переважно артилерійським озброєнням, який вів вогонь з гармат у кільватерній колоні (лінії морського бою).

Лоцман — особа, добре знайома з умовами плавання у певному районі моря, річки, порту тощо і здатна безпечно провести там судна.

Льє — старовинна французька одиниця відстані (4,444 км або 5,555 км), яка становить 1/25 градуса або 1/20 градуса дуги земного меридіана.

Марсовий — моряк, який чергує на майданчику, спеціально обладнаному на верхівці щогли, і спостерігає за видноколом або кріпить блоки вантажних стріл тощо.

Миля (морська) — довжина однієї мінути дуги земного меридіана (1852 метри).

Мол — споруда (вузька стінка), що примикає до берега з одного боку і захищає портову акваторію від хвиль, течій, наносів мулу й піску. На головній його частині, що виступає в море, як правило, встановлюють портовий сигнальний вогонь або маяк.

Рея — дерев'яний брус, що кріпиться до щогли або стеньги (подовження щогли у висоту). Слугує для кріплення прямих вітрил, щоб їх можна було піднімати й опускати.

Сампан — дерев'яне плоскодонне однощоглове судно, поширене у Південно-Східній Азії, що пересувається з допомогою весел і вітрил.

Стапель — прибережна споруда у вигляді похилого майданчика, на якому будують чи ремонтують кораблі.

Такелаж — загальна назва снастей на судні.

Фальшборт — продовження борту судна вище відкритої палуби для відгородження від хвиль, падіння за борт тощо.

Фарватер — безпечний у навігаційному відношенні шлях по водному простору. Позначається бакенами, буями та іншими засобами судноплавної обстави.

Фелюка — невелике безпалубне судно з косим чотирикутним вітрилом.

Флагман — корабель, на якому перебуває командир групи суден або з'єднання.

Флібустьєри — об'єднані в особливі організації пірати й контрабандисти (головним чином французи, голландці та, англійці), що діяли у XVII — на початку XVIII ст. переважно у Вест-Індії, яка була під владою Іспанії. У XIX ст. це були північноамериканські авантюристи, що грабували країни Південної і Центральної Америки.