Читать «Ляльковий дім» онлайн - страница 36
Генрік Ібсен
Рерлун. Побачимо! Та ось і він.
Йоган
Рерлун. Дозвольте спитати, на що ви натякаєте цими словами? Чого ви хочете?
Йоган. Хочу, щоб дівчина, перед якою ви мене вчора обмовили, вийшла заміж за мене.
Рерлун. Заміж? За вас? І ви смієте?…
Йоган. Я хочу одружитися з нею.
Рерлун. Ну, так знайте ж!
Лона
Рерлун. Будь ласка; чим більше, тим краще.
Бернік. Що ви хочете зробити?
Бетті. Пане ад'юнкт, при всьому моєму бажанні я не змогла перешкодити йому…
Рерлун. Так я це зроблю, добродійко… Діно, ваші вчинки нерозсудливі, але я не дуже вас звинувачую. Надто довгий час ви лишалися без належної моральної підпори. Це я винний, що не запропонував її вам раніше.
Діна. Не треба! Не кажіть про це тепер.
Бетті. Що таке?
Рерлун. Саме тепер я й повинен заговорити, Діно, хоч ваша поведінка вчора й сьогодні дуже ускладнила моє завдання. Але заради вашого порятунку я ні на що не подивлюся. Пригадайте слово, яке я вам дав, пригадайте також, що ви обіцяли мені, коли я скажу, що настав час… Тепер я не смію більше відкладати, а тому…
Бетті. Що ви кажете?
Бернік. Діно!
Йоган. Вона? Ваша?…
Mарта. Ні, ні, Діно!
Лона. Це брехня!
Йоган. Діно, він правду говорить?
Діна
Рерлун. Сподіваюсь, це покладе край усім підступам спокусника. Хай дізнається все наше товариство про цей крок, вчинений мною для блага Діни. Маю тверду надію, що його не перетлумачать на зле. А тепер, добродійко, я гадаю, нам краще забрати її звідси і постаратись повернути мир її збентеженій душі.
Бетті. Так, ходімте. О Діно, яке це щастя для тебе!
Mарта. Прощай, Йогане!
Гільмар
Лона
Бернік. Йогане! Тепер не поїдеш на «Індіанці».
Йоган. Саме тепер поїду!
Бернік. То, значить, не повернешся?
Йоган. Повернусь.
Бернік. Після всього цього? Навіщо?
Йоган. Щоб помститися вам усім, щоб знищити, кого тільки зможу!
Вігелан. Тепер усі папери в порядку, пане консул.
Бернік. Добре, добре…
Крап
Бернік. Остаточно.
Улаф. Дядечку! Дядечку Гільмаре!
Гільмар. Ух, це ти? Нащо зійшов униз? Ти ж під арештом!
Улаф