Читать «Етюди про звичаї» онлайн - страница 3

Оноре де Бальзак

Особливе місце у творчій еволюції Бальзака належить романові «Шагренева шкіра» (1831). Цим романом започатковуються «Філософські етюди», які становлять другу частину його «Людської комедії», і водночас він є своєрідною прелюдією до всієї «Людської комедії». В ньому Бальзак прагнув охопити сучасне життя як універсальну й суперечливу цілісність і втілити його в узагальнених образах і колізіях за допомогою фантастики, символів, міфу. Сам автор дав таке визначення цього роману: «Шагренева шкіра» — це формула людського життя, абстракція з кожної індивідуальної долі. І, як висловлювався Баланш, тут все — іносказання, міф. Бальзак вважав, що митець може творити міф свого часу, схожий на стародавні рівнем узагальненості життєвих явищ, але вільний від його ірраціонально-містичних тлумачень. Він має виражати в узагальненій формі процеси й колізії сучасного буття, «резюмувати епоху», — ось у чому основна функція бальзаківської «реалістичної міфологи» (її докладний аналіз дав П. Барбарі в монографії «Бальзак. Реалістична міфологія», 1971).

Наступною принципово важливою віхою на творчому шляху Бальзака є роман «Ежені Гранде», що з’явився 1833 р. Його значення в розвитку літератури письменник бачив у тому, що в цьому творі «відбулося завоювання абсолютної правди в мистецтві», бо тут драма виявлена й розкрита в найпростіших обставинах повсякденного життя міщанської родини. А пружини драматизму сучасного життя він знаходить у майнових інтересах, у владі грошей. «Більше, ніж у будь-який час, — говориться в романі, — гроші владарюють над законами, політикою і звичаями».

Формулюючи задум чергового роману, Бальзак записує: «Один проти необхідності. Необхідності, перетвореної на квартирного хазяїна, квартирну плату, прачку і т. д.». Це економічна необхідність, втіленням якої є гроші, і вона є тією зовнішньою універсальною силою, що породжує драматизм сучасного життя.

Таким чином, роль, яка в художніх системах, тією чи іншою мірою заснованих на міфологічному світогляді, належала фатуму, богам, долі, надприродним силам, у Бальзака переходить до економічної необхідності, вираженої в грошах. Вони є не тільки рушійною силою, а й своєрідним фатумом суспільства, зображеного в «Людській комедії».

Становлення Бальзака на обраному ним шляху художнього освоєння сучасності завершується романом «Батько Горіо» (1834), який справедливо вважається одним з його шедеврів; але про цей твір поговоримо далі.

Середина 30-х років у біографії Бальзака примітна й тим, що в цей час визначається не лише його «стиль творчості», а й «стиль життя». Встановлюється характерна для великих митців майже повна єдність життя і творчості, «внутрішня біографія» дедалі відчутніше бере верх над «зовнішньою», історія життя дедалі більше зливається з історією творчості й поглинається нею. У Бальзака все це знаходить і цілком наочне «фізичне» вираження: працюючи по п’ятнадцять-шістнадцять годин на добу, він більшу частину життя проводить за письмовим столом, сказати б, у світі створюваної ним «Людської комедії».