Читать «Про відважного Барвінка та коника Дзвоника» онлайн - страница 23

Сам Часник чубатий Обома руками Взявся за волосся: — Як царю Осоту Отаке багатство Захопить вдалося!

Тут Сорока-білобока Закричала: «Стре-ке-ке! А я знаю, хто Осоту Приволік добро таке! То Панасик-першокласник Грався з хлопцями в кущах, У траві покинув ранець. Лис той ранець і потяг, І відніс Лисюга скарба До Осота, до царя,

Щоб дурним росло хлоп’ятко, Не вивчало «Букваря»! Та «Букварика» нового Хлопчик той придбав уже І тепер, немов зіницю, Він «Букварик» береже.