Читать «Таємниця «Вогняного Ока»» онлайн - страница 40

Юпітер мовчав. Він, звісно, міг розповісти про «Ланцюг привидів», але тільки у крайньому випадку.

— Я не маю найменшого уявлення, як віднайти Октавіана, — сказав він. — Якби знав, то просто пішов би і знайшов його.

— Тоді якомога швидше добудь те найменше уявлення, — дуже неприємним голосом порадив Чарлі. — Кажуть, ти дуже кмітливий. Тож поворуши мізками. Ми можемо чекати весь день, а потім ще й цілу ніч. Якщо ж ти хочеш, щоб ми тебе розв'язали, а твоїх приятелів випустили з підвалу, то хутчій вигадай щось, якусь гарну ідею.

На цей час у Юпітеровій голові не було ні гарних, ні поганих ідей. Він напружено думав. Боб має здогадатись, куди вони поїхали. Якщо вони не повернуться, він сам сюди приїде, і не один, а з Гансом або ще й із Титусом Джонсом та Конрадом. Отже, рано чи пізно Боб їх урятує. Але це може статися і дуже нешвидко, адже поки що Боб чергує біля телефону.

Юпітер вирішив чекати. Можливо, Боб…

Цієї миті у дверях кухні постав Джексон.

— Перепрошую, — нервово сказав він, — але там радіо здається, ваші друзі намагаються сконтактувати з вами… та голос кличе Джо.

Джо підскочив на місці.

— Чудово! — вигукнув він. — Чарлі, тягни рацію сюди. Це, певно, Гуго.

Чарлі вибіг з кімнати. Не встиг Юпітер здивуватися, що Гуго може розмовляти після того, як Мічений прохромив його своєю шпагою, а Чарлі вже повернувся. Він ніс великого передавача, набагато потужнішого, ніж ті маленькі переговорні пристрої, які Юпітер склав для себе, Піта і Боба. Щоб користуватися таким потужним передавачем, потрібен дозвіл поліції, але, мабуть, Чарлі та Джо не звертали уваги на такі дрібниці.

— Так, це Гуго, — підтвердив Чарлі й натиснув кнопку. — Гуго, тут Чарлі, як чути, прийом, прийом.

Він відпустив кнопку, й передавач ожив. Голос, що пролунав, був тихий через далеку відстань.

— Чарлі, де тебе нечистий носить? Уже десять хвилин викликаю тебе на зв'язок!

— Ми тут дуже зайняті. Що там у тебе?

— Справа зрушила з місця. Той білявий, котрий нижчий на зріст, щойно виїхав зі складу вантажівкою. За кермом робітник. Вони їдуть у бік Голлівуда, ми їдемо слідкома.

Серце Юпітера радісно ожило. Боб вирушив їх шукати. Невдовзі він разом з Гансом та Конрадом буде тут і… Але наступна фраза поховала всі його надії.

— Вони їдуть сюди?

— Ні, до міста. І вони не знають, що ми вчепилися їм у хвіст.

— Простежте, куди вони поїдуть, — наказав Чарлі, — схоже, розв'язка близько. — Він зиркнув на Джо. — Ти хочеш ще щось сказати Гуго?

— Так! Б'юся об заклад, що цей хлопець їде по Октавіана. Він якось розшукав його. Накажи Гуго простежити, чи не опиниться в їхніх руках гіпсовий бюст. Якщо так, то нехай будь-яким способом забере його в них.

Чарлі передав наказ і вимкнув передавача.

— Ось так, — сказав він, — ми таки доб'ємося свого. Ти, Джо, молодець, що придбав цю штуковину. Передавач уже себе окупив у цій історії. Ну, хлопче, — усміхнувся він, поглянувши на Юпітера, — тепер лишається сидіти й чекати.

БОБ ІДЕ ПО СЛІДУ