Читать «Акротірський шпигун» онлайн - страница 19

Так ми доїхали до новоспорудженого військового табору, перед яким я несподівано побачив французькі легкі танки типу АМХ-13; ці машини французи успішно використовували в Алжірі. Очевидно, вони щойно прибули сюди, бо їх лише абияк устигли замаскувати сітками. Мене спантеличила також їх окраска: як відомо, французи, ведучи колоніальну війну в Північній Африці, відповідно до місцевих умов маскували свої військові машини, розмальовуючи їх плямами сірого, зеленого та коричньового кольору, а ці танки були пофарбовані в жовте.

Проте ні Вальполь, ні міс Ругон нічим не відгукнулися на це видовище, і я думав, що вони його й не помітили. Певно, вони взагалі мало розбиралися у військовому спорядженні, щоб збагнути незвичайність цієї картини. А я ще довго думав про ці танки, через що, мабуть, здавався своїм супутникам досить нудним компаньйоном.

— Де ви були минулої п'ятниці, під час прес-конференції, містер Андерсон? — раптом спитала міс Ругон.

Я мимоволі здригнувся. Лише тепер мені пригадалось, що вона тоді, біля засипаної траншеї, згадувала про намічену на три години зустріч журналістів — а я, прес-офіцер, не прийшов! От чорт, значить я допустився помилки. Це могло насторожити її, а ще більше — Вальполя, якщо він був не тим, за кого себе видавав.

— Я був зайнятий по службі, — нарешті відповів я. — А що там було?

Поглянувши на мене скоса, міс Ругон сказала:

— Нічого цікавого. Мова йшла про «Магічну операцію». Та верховний комісар, як і завжди, уникав конкретних відповідей. Він лише заявив, що стягування військ у район східного Середземномор'я може загрожувати Єгипту тільки в тому разі, якщо президент Насер закриє канал для англійських торгових кораблів, а той зовсім цього не збирається робити. Отже, цій концентрації військ дали поетичну назву «Магічна операція».

— «Магічна операція»? — буркнув з протилежного боку машини Вальполь. — Для неї більш підхожою шифрованою назвою було б слово «шахрайство», лейтенанте.

— Що ви цим хочете сказати?

— Що Іден дурить світом, — відповів Вальполь. — Ваш високошановний прем'єр, певно, засвоїв погляди нашого міністра закордонних справ, для якого мистецтво державної політики полягає в тому, щоб ходити на грані війни, але не далі.

— Я не певен того, що він тільки залякує, — роздратовано зауважив я.

— Війна проти Єгипту була б такою ж непопулярною з політичного погляду, як колись англо-бурська війна, а з воєнного — такою ж безуспішною, як Кримська війна. Це так же неминуче, як «амінь» у церкві.

— По-моєму, з юридичного боку ваші претензії до полковника Насера безгрунтовні, — пустила шпильку і міс Ругон. — Кожна суверенна держава має законне право націоналізувати великі приватні підприємства, звичайно, за відповідне відшкодування. Кілька років тому такий факт мав місце і в самій Англії — я маю на увазі націоналізацію вугільних шахт.

— Нехай з юридичного боку наша справа й недосить обгрунтована, — сказав я. — Але тут ідеться про інше: на карту поставлені могутність і стратегічні-позиції нашої держави, і ви це добре знаєте. Суецький канал — життєва артерія Британської Співдружності Націй. І ми, англійці, мусимо пильнувати, щоб ніхто її не перерізав. Ми повинні, за всяку ціну, зберегти свої позиції великої держави, і я гадаю, що на цей раз наш уряд не зупиниться ні перед якими заходами, щоб забезпечити наші життєві інтереси.