Читать «Прерія» онлайн - страница 259

Джеймс Фенімор Купер

У романі чимало печальних, трагічних епізодів — наприклад, опис страшної кари, яку придумав Ішмаел Буш для Ебірама Уайта, вбивці його сина.

Але почуття гумору не зраджує автора і в цій книжці. У нас викликає усмішку своєрідна манера Пола характеризувати все, що відбувається, словами, пов'язаними з життям бджіл. Далекий від реальної дійсності дивак доктор Баттіус, щиро відданий науці, смішний своїм педантизмом, таким недоречним в оточенні дикої природи.

Гумористичні епізоди, здебільшого пов'язані в диваком Баттіусом, дають наче розрядку після похмурих картин, що часто-густо виникають на сторінках «Прерії».

Старий трапер живе здебільшого спогадами про далеку минувшину, сповнену, на його думку, героїчного змісту. До того ж в особі молодого Мідлтона ця минувшина особливо наполегливо нагадує про себе. Вона перенесла трапера в ті далекі часи, про які Купер розповів в «Останньому з могікан». Бентежний і романтичний збіг! Адже Мідлтон, як виявилося, був онуком того англійського офіцера, Гейворда, який в «Останньому з могікан» разом з Натті, Ункасом та іншими зазнав стільки випробувань, рятуючи дочок полковника Мунро. Гейворд одружився з однією з них — Алісою. Ми яскраво уявляємо собі душевне хвилювання старого трапера, коли він дізнається, що ім'ям Ункаса, «Останнього з могікан», який рано загинув, і його власним ім'ям два покоління вдячної родини Гейвордів називали кількох своїх представників, — адже Натті Бампо так скромно оцінював завжди те добро, що робив людям, жертвуючи собою, а то й ризикуючи життям.

Роман, що завершує історію Шкіряної Панчохи, підбиває підсумки не тільки життя героя, а й всієї епохи колонізації Америки. Надзвичайно зворушливо і врочисто помирає Натаніель Бампо, який знайшов останній притулок у відданого йому вождя племені пауні. Але, якби він прожив ще якийсь час і верстав свою путь на захід пустельними рівнинами прерій, він не зміг би врятуватись від колоністів, які, захоплюючи вільні землі, йшли за ним назирці.

Буржуазна Америка, що швидко зростала, перемагала той патріархальний світ, у якому Натті почував себе таким щасливим. Він так і не зміг збагнути грандіозності історичних змін, які відбувалися в його країні, не зміг зрозуміти їхньої неминучості. Ця чиста, мужня, позбавлена егоїзму, користолюбства, расової зверхності людина не могла примиритися з негативними сторонами буржуазного прогресу, з тими пороками капіталістичного суспільства, які тепер, через півтораста літ, ще більшою мірою властиві буржуазному світові й глибоко ворожі нашим ідеалам.

Ми закривавмо останню книжку про Шкіряну Панчоху з теплим почуттям до її героя і з повагою до видатного митця, що створив його.

Н. Ейшискіна

Примітки

1

1803 року Франція за 15 мільйонів доларів продала США Луїзіану, яку дістала від Іспанії за мирним договором 1801 року. (Тут і далі цифрами позначаються примітки автора.)

2

Так називають Міссісіпі в деяких індіанських мовах. Читач матиме повніше уявлення про важливість цієї ріки, коли пригадає, що Міссурі й Міссісіпі — це, власне, одна й та сама ріка. Їхня загальна довжина — трохи не чотири тисячі миль.