Читать «В погоні за Привидом» онлайн - страница 19

Ніби зараз тільки помітивши, що в руках Єршова нічого немає, Аскар запитав:

— А речі ви на вокзалі, мабуть, залишили?

— Не хотілося, знаєте, тягтися з ними по незнайомому місту, — відповів Єршов, перебираючи книжки на столі Жанбаєва. — Та й не був певний, що дома кого-небудь застану.

— Ну, тепер вам дорога знайома, перебирайтеся вже остаточно і, як кажуть, будьте як вдома. Я вам ключ залишу, а мені на роботу час.

— Та ви хоча б документи перевірили, — збентежено усміхнувся Єршов. — Адже невідомо, кого в дім пустили. Може, шахрая якого-небудь.

— Ну що ви! — махнув рукою Аскар. — Я порядну людину завжди від шахрая відрізню. Та й красти у мене нічого.

Єршов хотів був піти на вокзал разом з Аскаром, але той поквапно заперечив:

— А чого вам поспішати! Встигнете. Відпочиньте, умийтеся; умивальник у дворі. Ключ на столі буде. Якщо перекусити що-небудь захочете, то теж, будь ласка. На кухні дещо знайдеться.

Виходячи з кімнати Жанбаєва, Аскар причинив за собою двері, які вели у напівтемну прихожу. А хвилин через п'ять, мабуть вже остаточно зібравшись іти з дому, постукав до Єршова і, трохи прочинивши двері, просунув голову:

— Мало не забув ще про одне попередити вас: тут зі мною живе один родич по лінії матері. Темірбек його звати. Теж на залізниці працює кондуктором. У мене під начальством. Людина він тиха, заважати вам не буде. Та його й дома не буває — все в поїздках. А коли і дома, то відсипляється після поїздок. Кімната його по сусідству з вашою, але має окремий хід. Сьогодні він працює зранку. Завтра тільки повернеться. Ну, я пішов. На все добре.

«Так, — мимоволі подумав Єршов, — цього родича ще тільки не вистачало! Дивно, що Жанбаєв вирішив зупинитися в такій квартирі! Хоч, може, всі ці люди працюють на нього? Треба буде придивитись до них гарненько…»

Залишившись наодинці, Єршов старанно оглянув весь будинок. Він мимоволі звернув увагу на таблицю, перекреслену олівцем, що висіла на стіні кімнати, у якій влаштував його Аскар. Це був графік руху поїздів, який не становив би собою нічого особливого, коли б деякі цифри його не були підкреслені.

Єршову зразу ж стало ясно, що це був шифр. Ще раз старанно оглянувши весь будинок і не помітивши нічого підозрілого, майор закрив вхідні двері на защіпку і, діставши з кишені записну книжку, почав розкодовувати шифровку.

Вийшло таке:

«Мене не буде дома днів два-три. Влаштовуйтеся тут і живіть. Хазяїн — людина надійна. Двоюрідний брат його, Темірбек, теж нам пригодиться. Ніяких таємниць однак їм не довіряйте. Завдання вам таке: у сараї стоїть мотоцикл — треба вмонтувати в його корпус мою рацію. Рація в погребі. Дістаньте її звідти, як тільки Аскар піде на роботу. В погребі промацайте ліву стінку. Біля самої підлоги відірвіть дошку. Рація за обшивкою».

Єршов сховав записну книжку в кишеню і пішов у сарай. Там, прикритий якоюсь рядниною, справді стояв мотоцикл з коляскою. Майор пильно оглянув його. Зовні він нічим не відрізнявся від мотоциклів такого типу. Але, обмацавши коляску, Єршов звернув увагу на те, що під кожухом її виявилося значно більше місця, ніж звичайно. Порожнисті місця були і в інших частинах мотоцикла. Однак Єршов все ще не уявляв собі, як тут можна буде розташувати рацію Жанбаєва, якщо навіть вона і дуже портативна.