Читать «Прокляте болото: Казки про відьом і чарівників» онлайн - страница 136

— Де ви, — каже, — попали сю кобилу?

— Да там, — кажуть, — лежала за байраком, та вже собаки половину з’їли, а нам зоставили тільки зад.

— Що ж, ви увесь уже сюди втягли?

— Ні, хвіст не помістивсь, так висить ізнадвору.

Небожа наче хтось снігом по спині потер. Гляне, аж із очка так і тече густа, патока, так наче кінський хвіст. Він тоді й догадавсь, що його дядько відьмач, да й годі вже йому завидувать.

Як жінка відьму викликала

В одної жінки відьма поробила щось корові і та перестала давати молоко. А жінка та була не дурна, знала, що треба робити. Розпалила вона піч рано і береться пекти хліб. А як виліпила найпершу паляницю, то всадила її не в піч, а посадила між челюстями. Та паляниця там печеться, а вона бере на лопату другі хлібини, пересаджує через ту паляницю — і в піч. А кажуть, коли так робити, то та, що зробила щось корові, обов’язково прийде сюди, бо їй всередині так пече, як тому хлібові.

І правда, тільки жінка почала це робити, як тут через поріг — сусідка, баба Ярина:

— Чи бачиш господиню?! Вона хліб пече! — І до печі, і голими руками вихватила ту паляницю, що сиділа в челюстях.

— Нащо це ти робиш?

Хазяйка стала лаятися, мовляв, якась відьма зіпсувала корову.

— То ти більше так не роби, — насварилась на неї баба Ярина, — і нікому нічого не кажи, а йди дій корову, буде молоко.

Після того й справді корова очуняла.

А ще, кажуть, в такому випадку треба натикати голок в цідилок і варити, аж поки відьма не прийде. В інших повір’ях — беруть молоко, на сковороді жарять.

А ще — не можна після заходу сонця носити молоко відкритим, щоб відьми не вкрали.

Як жінка відьму підслідила

Якось одна жінка помітила, що її корова стала давати менше молока. Вона подумала, що, певно, до корови ходить відьма, але схотіла перевірити, чи це таки правда. Щоб підслідити, вона зарилася в копицю сіна і лягла буцім спати. Коли чує — молоко дзюрчить в дійницю. Вона схопилась, думає, зараз пізнаю. Вона підкралася до хліва і побачила, що звідти вийшла жінка, в сорочці, з розпущеними косима і з дійницею в руках. Пішла і коли дійшла до воріт, то жінка їй крикнула:

— Коли ще прийдеш?!

А відьма покрутила головою на два боки — у-у-у! — і пішла, більше нічого не сказала. А та жінка дуже злякалась.

Як жінка хотіла відьмою стати

Хтіла одна жінка стати відьмою. От прийшла вона до куми та й просить:

— Навчіть мене, кумасю!

— А ти не будеш боятись? — питає її кума.

— Ні, не буду.

— То добре, навчу, — згодилась кума, і каже до неї:

— Візьми кусок масла та й прийди завтра до мене. Треба до схода сонця піти за село, до тої криниці на березі, де три дороги вкупі сходяться. Там побачиш, що буде.

От взяла вона кусок масла та й прийшла рано до куми.

Кума ще її питає:

— Не будеш боятись?

— Не буду!

— То ходім.

Прийшли вони до кринички, а кума каже:

— Кидай масло і дивись що буде. Тільки не бійся.

От кинула вона масло, та й стоїть, дивиться.

Тут як почали в ту криницю злазити всякі чорти, вужі та гадюки, ящірки, кузки — всяке гаддя. І кожне до себе те масло рве.