Читать «Русалчин тиждень: Казки про русалок, водяників, болотяників, криничників» онлайн - страница 138
Автор неизвестен
Курячий брід
Недалеко від Крученого озера є урочище, що зветься Курячий брід. Відколи насипали греблю з Градиська на Городок, ніякого броду там нема, та невідомо, коли він і був. А назва зосталася. Кажуть, колись біля броду тут був жертовник. Щоб нечиста сила не заходила в село, а там саме була границя, з Троянівки весь час возили до броду курку і там топили її.
Лілії
Це було в давнину, коли в широкі степи України залітали орди татарські. Страшний то був час: горіли села, голосили матері, просили захисту діти, а їх безжалісно рубали шаблями. Лилась кров, лились сльози. Старих людей рубали, молодих дівчат і хлопців забирали в полон і гнали в невідому країну.
В одному селі (а скільки таких сіл на широкій Україні!) росли і розцвітали красиві вродою і станом, чорноокі, працьовиті красуні. Ніжні, непорочні, як білий цвіт лілії.
Одного разу на село налетіли татари. Дівчата, щоб не йти в неволю, втопилися в бистрій і глибокій річці. І в тому місці, де темна вода сховала від ворогів красунь, на світанку з'явились білі пуп'янки невідомих квітів. Коли зійшло сонце, проміння освітило згарище на місці села, невідомі квіти розцвіли яскравим, сліпучим цвітом. Здавалось, що ніжні руки дівчат тягнуться до сонця, вітають світло. А ввечері, з заходом сонця, ховалися від чорної ночі. З того часу ці чудові ніжні квіти, яких прозвали ліліями, просинаються з сонцем і засинають з його заходом.
Словничок рідковживаних слів
Примітки
1
Муштрувалися.
2
Гетой