Читать «Гумор та сатира. Збірка» онлайн - страница 16
Ян Таксюр
Украинская считалочка
На золотом крыльце сиделиШухевич, Бандера,Петлюра, три мэраСтолицы,И кушали пиццу,Обама и Меркель,И Гиммлер, и Кейтель,И сам гауляйтер КохКричал: «Хенде хох!».А рядом с крыльцом,Молодцом,Прыг-скок, прыг-скок,Прыг-скокТягныбок.Прыг на крыльцо,Паучок,И покуда молчок.На золотом крыльце сидели,Галдели, балдели,О счастье УкрайныПрекрасной радели,И хоть украинцевРяды всё редели,Желтело всё ярчеЗлатое крыльцо.— Панове! — спросли мыС грустным лицом,— А может, совсемНе златое оно?Ведь жёлтым бываетГовно.Вон капает кровьНа крыльце по перилам,Краснеют петлюровцевПьяные рыла,И деток мордуютГерои УПА.— Скажите, отцы, мудрецыИ VIPа,А как же Освенцим?А как Телергоф?Но крикнул Обама:— Fuck off!На жёлтом и грязномКрылечке сидели,Гудели, перделиВ трембиту дуделиПетлюра, Шухевич,Бандера,Два герра,Два пидора-герра,Как призраки счастья в ЕС,И мчал их на Киев экспресс,Богатством Европы гружён,И пел им урод Элтон ДжонС одним из жён.Везут украинцамКультуру! Культуру!Френды, побратимы,Наставники, гуру.С крыльца украинцаУчили, учили,Мозги украинцуЛечили, мочили,Чтоб всюду он виделВрага сквозь прицел,Чтоб жидо-москальНе ушёл, если цел.Чтоб жидо-мадьяро,Поляко-румыно,Русино-москальНе был цел.А рядом с крылечкомПо лужицам кровиВприпрыжку, вприпрыжкуБежал Янукович,С улыбкою милойБежал Янукович.За чем, дурачок?А он всё молчок.Молчок и молчок,И молчок.Как я и как ты,Как ты и как я,Всё молчок да молчок.Покуда верёвкаОбвила сучок.Кому там петелька?А нам, землячок…
Вікно в європу
Приснилася мені одна частина тілаВелика, гарна, біла,До неї рима є відома всім — «Європа».І раптом, як то кажуть, опа!Ота частина тілаВід мене поцілунку захотіла.Ти, каже, симпатичний вуй,І мене, симпатичну, поцілуй.Тут я обурився: «Яке ж ти маєш право?Чи в нас не правова держава?Чи ти мене тримаєш за холопа,Чи темного, пробачте, ефіопа?»А та мені спокійно так: «Європа —Моя кума.У мене там зв’язки і друзів тьма.Баррозу cаме той та Фюлє.Подам їм знак — візьмуть тебе в ЄС,А не подам, так дулю».І знаєте, в мені на тому словіЗненацька хвиля піднялась любові!Від ніжності я навіть застогнав,А потім — поцілунок! І лунаПішла од нього з Дону і до Сяну!І аж до Вашингтону! Пенсільвану!І хтось невидимий сказав:«Олл райт і гут».І диво дивнеє вчинилось тут!Частина тіла та розкрилась як вікно,І там мені було побачити даноЧарівний та шикарний світ!(Про нього з хлопцями я мріяв стільки літ!)Готелі, банки, казіно та шопи!Невже це потаємний вхід в Європу?!Та миттю зникло все, і тіла та частинаМені сказала: «Знаєш, сину,Ти мріяв з однодумцями не марно,Оскільки так цілуєш гарно,Тебе відзначить Жозе той Мануель.А зараз особисто відлітаю у Брюссель,І там як матиЗа вас я буду клопотати,Подам петицію нову,Можливо, навіть бонуси урву…»З тих пір я обіцянкою від жопи і живу.