Читать «Адепт, або Свідоцтво Олексія Склавина про сходження до Трьох Імен» онлайн - страница 86

87

Василій І Македонянин – імператор Візантії у 867–886 рр.

88

Стратопедарх – один із найвищих чинів у візантійській армії IX ст.

89

Ані – у IX ст. це місто було столицею Вірменського царства.

90

День втечі Ашинів на захід – 631 р.

91

Десять стадій – близько двох кілометрів.

92

Павликіани – секта маніхейського напряму, заснована у 650–656 рр. Костянтином-Сильваном з Кивосу (Вірменія). Секта досягла розквіту при «єпископі» Карбісі, який збудував фортецю Тетріка. У 872 р. візантійські війська розгромили павликіан і розсіяли їх. Для секти були характерні відкидання Старого Завіту та культу Діви Марії. На богослужіннях практикувались оргії.

93

827 р.

94

Каспійське море.

95

Бейрис (або Байрас) – дух мороку в релігіях племен Північного Уралу.

96

Епоха Ту-кю – 550–631 рр.

97

У роки Раш-Хазарі – як держава Хазарія виникла у VII ст., а близько 798 р. прийняла іудаїзм як державну релігію.

98

Ахура-Мазда – верховне божество стародавніх іранських аріїв, що сповідували вчення Зороастра.

99

Числа 22:21–23.

100

Єзек. 25:17.

101

Єремія – старозавітний єврейський пророк. Народився в сер. VII ст. до н. е. Був обраний Ягве на пророче служіння близько 626 р. до н. е. Єремія попереджав царів Єрусалима, що їхня недбалість до віри Авраамової знищить Ізраїль і трон Давида. За це Єремію переслідували, ув’язнювали. В 605 р. до н. е. він продиктував Варуху пророцтво падіння Єрусалима, а 586 р. до н. е. став сучасником і свідком загибелі міста і Вавилонського полону євреїв. Згідно з переказом, Єремія, перед тим як піти в Єгипет, де він помер, сховав Кивот Завіту в печерах гори Нево.

102

Сто індиктів – 1500 років.

103

За часів Рамзесів – епоха ХІХ – ХХ єгипетських династій. Рамзес І став фараоном у 1306 р. до н. е. Рамзес ХІІ скинутий з престолу в 1071 р. до н. е.

104

Осохорн І – другий фараон ХХІІ династії, син Шешонка І, нубієць за походженням. Правив Єгиптом у 925–889 р. до н. е.

105

Пта – бог-охоронець Нижнього Єгипту, де вважався верховним божеством до введення офіційного царського культу Амона-Ра.

106

Пресвітер – священик (грецьк.).

107

Сьомий Вселенський собор, або ІІ Нікейський, відбувся у Нікеї 787 р. Собор відновив поклоніння іконам. Восьмий Вселенський собор проходив у Константинополі у 866–867 рр. На ньому відбувся «фотіанський» розкол (за іменем патріарха Фотія) Церкви на західну та східну.

108

Бут. 46:22.

109

3 Цар. 8:65.

110

Матв. 1:17.

111

Числа 20:13.

112

1 Кор. 13:1–8.

113

Св. Ігнатій Антіохійський – 3-й єпископ Антіохії у 69 – 110 рр.; св. Діонісій Ареопагіт – 1-й єпископ Атен, учень ап. Павла (І ст.).

114

На горі Хоривській бог з’явився Мойсею у вигляді вогненного куща – неопалимої купини (Вихід 3; 1–6).

115

Тіккун (іудейськ.) – в кабалі означає «відновлення первинного Божого задуму».

116

Олам-ха-асія (іудейськ.) – в кабалі означає «світ людей, матеріальних речей і демонів».