Читать «Чужа» онлайн - страница 7

ШУСТРИЙ

(зацікавлено)

Затусував?

МАЛЮК

(втомлено)

Ні. Я ж не сидів, не умію крутити торпеди, та й здорова була занадто. А головне, піца перцева була, так що я мало не охуїв…

Усі сміються, і Малюк з ними.

ГИРЯ

Але провіз?

МАЛЮК

Провіз. Заховав у черевики, під устілки, на кордоні погребували ритись… Монголу розповів — той сміявся.

ШУСТРИЙ

Що Монгол сказав?

МАЛЮК

Сказав, що треба розробляти очко, в житті знадобиться. (Усі сміються.) Він мені сказав, а я тобі кажу, про всяк випадок.

Сміх.

* * *

Міська метушня. На віддалі — Малюк розмовляє по телефону-автомату в Празі.

Коротко розмовляє, потім повертається до машини, яка стоїть поряд.

ГИРЯ

Ні, пацани, жити тут гарно, але народ дивний… Якісь вони всі тут дезики.

СОПЛЯ

Хто?

ГИРЯ

Дистрофіки. З патлами, з сережками.

ШУСТРИЙ

І тьолки страшні. Недаремно наші тварюки сюди працювати їздять.

МАЛЮК

Є й хороші. Тільки вони з росіянами не їбуться, гребують.

ШУСТРИЙ

Ні хуя собі?! Як це — гребують?

МАЛЮК

А так ось. Тут на тьолку, що з росіянами вештається, — дивляться, як у нас на звірячу підстилку або на тих, які з неграми їбуться…

СОПЛЯ

Бля, охуїли вони тут, давно пизди не отримували.

МАЛЮК

Росіян вони бояться. Різниці не роблять, росіяни — українці, всі росіяни. Як в Москві чеченів бояться — це ми налякали, з Монголом. Вони спочатку борзі були, як бариги з базару, — а потім уже й на стрілки приходити не наважувались, якщо знали, що з нами буде стрілка.

* * *

Кав’ярня. Пацани сидять за столом, щось замовляють, офіціант йде із замовленням. Люди за сусідніми столиками, зачувши російську мову, розраховуються і йдуть або пересідають. Через кілька хвилин у кав’ярні навколо столика з пацанами утворюється санітарний кордон з вільних столів.

МАЛЮК

Ну що, все зрозуміли?

ГИРЯ

Так. Підори вони тут усі.

СОПЛЯ

Гарно ви їх налякали, досі сцються.

МАЛЮК

Ну, сцються не сцються, а нам звідси звалювати довелось… Хоча, інші працюють. Полохають офіціантів.

ШУСТРИЙ

Чому офіціантів?

МАЛЮК

Тому що вони нахабні спочатку, а потім, як на нього наїдеш, готові на чотири кістки впасти. Як бариги чи офіціанти.

ШУСТРИЙ

Шнирі. (Він відверто розглядає красиву блондинку в кінці залу. Та відводить погляд.)

МАЛЮК

Глухий номер. у них тьолки ведуться на красенів таких… Ну… Знаєте, з патлами, танцюристів усяких. Як у порнусі — надрочить хуй і знімається. (Голосом Рашпіля.) Додіки, це ж все табірні додіки, педерасти.

Пацани тихо сміються.

ШУСТРИЙ

Ведуться тьолки на підорів? Тьху, блядь. І страшні до того ж.

СОПЛЯ

Треба би нашим цю країну назад забрати, мозок їм вправити.

МАЛЮК

Яким нашим?

СОПЛЯ

(сміється)

Рашпілівцям, яким же ще…

ШУСТРИЙ

І мова у них підорська якась.

МАЛЮК

Мова смішна. Не мило, а мидло, не літак — літадло, машина — возидло.

ШУСТРИЙ

Прикольна мова. А повидло як?

Голосно сміються, бармен і офіціант, що стоїть біля шинквасу, дивляться на них.

БАРМЕН

(тихо, офіціанту)

Російське бидло.

Літній чех, що непомітно сидить біля шинквасу, встає й прямує до пацанів. Іноземець — із вусами й сивиною. Одягнений франтувато. Тим не менш це і є Карасик. Кілька секунд на ідентифікацію.