Читать «Чужа» онлайн - страница 11

Володимир «Адольфич» Нестеренко

ПРОСТИТУТКА

Я не бачу нічого, я заплакана.

МАЛЮК

(до Соплі)

Намочи рушник.

Сопля приносить вологого рушника, Малюк протирає обличчя проститутки, причому не брутально, а турботливо, як дитині.

МАЛЮК

То бачила?

ПРОСТИТУТКА

Так. Це Анжела.

МАЛЮК

Вона зараз де?

ПРОСТИТУТКА

Не знаю. Вони її побили, вона з ними сварилась. Хуїв їм понапихала. Потім побилась, вони її відлупцювали.

МАЛЮК

Відлупцювали — а потім?

ПРОСТИТУТКА

Відвезли за кілька днів кудись. Потім хвалилися, що продали, і нам погрожували, хто буде пацючити гроші — теж продадуть.

МАЛЮК

Вони де зараз? У будинку?

ПРОСТИТУТКА

Так. Тільки вони не відчиняють чужим, бояться поліції.

МАЛЮК

Та не бійся (сміється), не вб’ємо. А ти молодець, розумна — зразу придумала привід, щоб тебе не вбивати.

ГИРЯ

Кричати не будеш?

ПРОСТИТУТКА

Ні.

ГИРЯ

Вставай.

Шустрий відпускає ногу проститутки і встає. Та возиться на матраці, дивиться на свою ногу, намагається поставити ступню на підлогу, зойкає від болю. Ноги й руки у неї тремтять, вона дуже бліда.

ШУСТРИЙ

(простягає руку)

Давай допоможу.

Проститутка бере його за руку, встає й робить спробу стати на ногу. Після чого зойкає від болю й валиться на матрац.

Усі сміються.

СОПЛЯ

(Малюку)

Я виграв.

МАЛЮК

З якої це радості?

СОПЛЯ

Ну я сказав, що з десяти разів по п’ятці і ходити не зможе.

МАЛЮК

Так я дав двадцять.

СОПЛЯ

Ну то десять зайвих, вона б і з десяти не ходила б.

МАЛЮК

Я такі захери забув уже, ти мені не проштовхуй. Гиря виграв.

ГИРЯ

Двадцять — саме воно.

Проститутка слухає цю розмову, дивиться на гроші, які Малюк передає Гирі, і зненацька починає ридма ридати, уткнувшись обличчям в матрац.

* * *

Вечір. Приватний будинок, двоповерховий, але не розкішний, такі будують у багатих селах — міцні й примітивні, з мінімумом оздоблення. На вікнах ґрати, вхідні двері металеві.

У великій кімнаті біля телевізора сидять двоє. Це молоді люди, років 23-25-ти, один неросіянин, скоріш за все татарин, другий типовий русак, вони атлети, але вельми запущені — неохайні, обличчя нездорового кольору, змарнілі — наркомани.

На столі лежить набір наркомана — одноразові шприци, котрі використовуються багаторазово, ложки, запальничка, гумовий джгут, порізаний лимон і т. п., лежить і невеличкий пакетик, дві-три чверті героїну. Наркомани шукають один на одному вени, вони голі до пояса, один коле другого в якусь вену, яку знайшов на спині.

ТАТАРИН

Ох, блядь, є…

РОСІЯНИН

Я заїбався глядіти у тебе синявки. Потрібно пах розпакувати.

ТАТАРИН

Я поки не буду, боюсь… Це домовина.

РОСІЯНИН

Сам будеш увечері глядіти, нєхуй мені більше робити.

ТАТАРИН

(язиком, що заплітається)

Та на хуй ти потрібний… тварюки вколють…

РОСІЯНИН

Одна вже вколола…

(Візуалізація)

Чужа возиться зі шприцом — глядить вени на Татарині — заходить за спину — крупно обличчя Чужої, ненависне, вона пошепки каже: «Сука, заїбав…» — після чого стромляє голку у м’яз і вводить розчин. Татарин очікує на прихід, приходу немає.

Зрозумівши, що вона вколола його у м’яз, щоб не возитися, — підстрибує і б’є її по обличчю долонею, точніше, не долонею, а основою долоні, дуже сильно, Чужа падає, потім встає і, не кажучи жодного слова, кидається на Татарина з кулаками, б’є надзвичайно грамотно, серією ударів, кров… Ошелешений Татарин відступає на кілька кроків, потім приходить до пам’яті і знову кидається на Чужу.