Читать «Чарівник Країни Оз (Збірка)» онлайн - страница 130

Це не означало, однак, що Рогачу настав кінець, — він просто перестав бути летючою машиною. Голова переважно мовчки висіла на стіні, однак подеколи була не проти побалакати, ошелешуючи відвідувачів несподіваними запитаннями.

Кінь жив привільно, як сир у маслі. Озма любила кататися на своєму чотириногому скакуні вулицями Смарагдового Міста. На його дерев'яні копита вона звеліла набити золоті підкови — коли підданці Озми здаля чули їхній мелодійний передзвін, вони сповнювалися шанобливого трепету: «Чарівник і наполовину не був такий могутній, як наша нова правителька, — перешіптувалися містяни, — він більше хвалився, а вона вміє творити дива, про які ніхто раніше не чув».

Джек — Гарбузова Голова жив у палаці Озми до кінця своїх днів, жив довго, але, на жаль, анітрошки не порозумнішав. Шкеребертник намагався навчити його якихось премудростей, але учень виявився дуже слабеньким, і учитель зрештою махнув на нього лапкою.

Коли солдати Глінди пішли додому і в Смарагдовому Місті запанували мир та спокій, Залізний Лісоруб заявив, що збирається повернутися до Краю Моргунів.

— Звісно, у мене невеличке королівство, — сказав він Озмі, — але ним неважко правити. Я — абсолютний монарх, до того ж збираюся проголосити себе імператором, тому в мої громадські й особисті справи ніхто не втручається. Повернуся додому й одразу ж видам наказ про оновлення нікелювання — дивіться, скільки на мені вм'ятин і подряпин. А тоді — ласкаво просимо до мене на гостину.

— Дякую, — подякувала Озма, — обов'язково приїду. Але що робитиме Страшило?

— Я поїду разом зі своїм другом Лісорубом, — дуже серйозно відповів той. — Так буде для мене найкраще.

— Я призначив Страшила головним скарбником, — пояснив Залізний Лісоруб. — Я подумав, що непогано мати державного скарбника, який під зав'язку напханий грошима. Що ти на це скажеш?

— Скажу, — посміхнулася юна Озма, — що багатшої людини, ніж наш друг, на світі немає.

— Це правда, — погодився Страшило, — а ще правда те, що гроші тут ні до чого. Мозок, я вважаю, значно важливіший, ніж гроші, — як не крути. Ви, певно, й самі вже помічали: від грошей без мозку жодної користі, а коли мозок є, можна й без грошей жити пречудово!

— Але треба зазначити, — додав Залізний Лісоруб, — що добре серце ніяким мозком не заміниш і за жодні гроші не купиш. Так що найбагатша людина в світі — це все ж таки я.

— Ви обидва багатії, друзі мої, — лагідно відповіла Озма. — Ваше багатство заховане у вас самих — і з ним не зрівняються всі скарби світу.