Читать «Матадор. Нотатки авантюриста» онлайн - страница 79

– Та ні, – своєю чергою заперечив Льоха. – Ми все зробимо чисто й непомітно. У мене є план. От слухай. Що ми про неї знаємо? Вона вчиться на юриста… як і сам Борис… Любить розважатися, переважно в клубах. Живе з батьками в недешевій хаті, ганяє на своїй «Тойоті Ауріс». Ти зараз, мабуть, подумав, що життя в неї нудне й паскудне. Та, знаючи захоплення цієї штучки, ми можемо зустріти її і в клубі, і вдома, і на світлофорах. Згоден?

– Згоден, – сухо відповів я.

– Але… зустрітись у неї вдома неможливо. На світлофорі, навіть якщо візьмемо машину в оренду, теж не дуже… Залишається клуб – просто й надійно. Познайомитись у клубі – для тебе не проблема. А наступного разу, коли вона тусуватиме з подружками, сядемо за кілька столиків від них і, коли всі нап’ються як слід…

– Ні, Льохо, – перебив я його, – давай без образ. Той твій Борис, мабуть, повний довбойоб. Як ти, чи я, чи хтось інший із чоловіків може дізнатися про її можливу зраду, будучи в їхній жіночій компанії? Чуєш – «жі-но-чій»! Це тупо… Для того щоб дізнатися щось від них усіх, треба зразу справити на них неабияке враження й зав’язати теплі стосунки… знову ж таки – з усіма одразу… А це неможливо. Треба діяти так…

– Чекай-чекай, я ж іще не розказав свій план повністю, – трохи ображено мовив Шалапут.

– Чуваче, слухай, зробимо так, – продовжив я, незважаючи на його бурчання. – Дізнаємося, хто з її подруг, бажано найближчих, не має хлопця. І я, так уже й бути, зав’язую з нею стосунки, а вона за якийсь час викладає мені всю інформацію про те, хто з ким спить із їхньої компанії. Так я і буду в тій компанії, і не буду схожим на гея, який просто хоче потоваришувати з дівчатками. Підходить?

– Цілком, – радісно сказав Шалапут. – А я тоді буду слідкувати за нею весь час, перекриваючи їй усі шляхи дихання.

– Гарна ідея, – похвалив його я.

– Чекай, братику, треба придумати назву.

– А як тобі назва «Раз плюнути»?

– Не бачу логіки, – здивувався Шалапут.

– Та немає тут логіки. Просто розкрити цю справу буде раз плюнути, – пояснив я.

– Згоден, – сказав Льоха.

31

Чогось складного й справді не намічалося. Мені просто треба було прийти в клуб і познайомитися з подружкою нареченої Бориса. За пару днів мене набрав Льоха-Шалапут. Він сказав, що сьогодні ввечері починаємо діяти. Я погодився. А що мені залишалось іще робити? Одягатися в стилі «я тут крут!» не став, а пішов у своєму звичному одязі – джинсах, футболці й кедах.

Клуб знаходився в одному зі спальників, але був доволі крутий. Інколи, як мені пояснив Шалапут, там навіть виступали відомі діджеї з Європи. Оскільки я про них нічого не знав, то сперечатися не став. Словом, ми зайшли в клуб. Льоха окинув усе оком. Цей процес у нього, м’яко кажучи, тривав досить довго, аж охоронець штурхнув нас у спини й рикнув, мов, проходьте вже.

Ми всілися за барною стійкою, і Шалапут почав видивлятися наш об’єкт. Я вирішив ще раз глянути на її фото. У лівому верхньому куточку було написано «Катя». Музика грала так голосно, що забивала навіть думки, не кажучи вже про слова. І все ж таки я не втрачав надію докричатися до Шалапута, який так і продовжував дивитись у залу рентгенівським поглядом.