Читать «Країна розваг» онлайн - страница 7

Стівен Кінг

Решту місяців року вона була бездітною вдовою з Брукліну, яка колекціонувала статуетки Гуммель і любила дивитися фільми (особливо сльозливі мелодрами, де якась дівчинка захворює на рак і красиво вмирає). Того дня на ній був скромний чорний діловий костюм зі штанами й туфлі на низьких підборах. Кольоровий штрих додавав рожевий шарфик навколо шиї. Голову Фортуни вінчала кучма густих неслухняних сивих кучерів, проте то була перука і поки що вона зберігалася під скляним куполом у будиночку в Гевенз-Бей. Власне волосся віщунки було коротко стрижене й фарбоване в чорний колір. Фанатка любовних історій із Брукліну і провидиця Фортуна мали тільки одну спільну рису: обидві вважали себе екстрасенсами.

— Над тобою нависла тінь, юначе, — проголосила вона.

Опустивши погляд, я побачив, що вона цілковито має рацію. Я стояв у тіні «Колеса Кароліни». І вона теж.

— Та не ця, дурко. Над твоїм майбутнім. Ти відчуватимеш голод.

Я вже його відчував, до того ж сильний, проте цуциколик завдовжки з фут невдовзі його втамує.

— Це дуже цікаво, місіс… е-е…

— Розалінд Ґолд. — Ворожка простягнула руку. — Але ти можеш називати мене Роззі. Як усі. Хоча поки сезон… — Вона ввійшла в образ, тобто заговорила так, наче вона — Бела Луґоші, тільки з грудьми. — Боки дзезон, я… Фортуна!

Я потиснув їй руку. Якби вона була не лише в образі, а й у костюмі, на зап’ясті б задзеленчало з півдесятка золотих браслетів.

— Дуже приємно. — І, приміряючи той самий акцент: — А я… Дефін!

Вона навіть не всміхнулася.

— Це ірландське ім’я?

— Так.

— Ірландці сповнені журби, багато хто з них володіє даром бачити. Не знаю, чи ти маєш у собі цей дар, однак таку людину ти зустрінеш.

Насправді я був сповнений радості… поряд із усепоглинущим бажанням запхати в себе цуциколика, бажано приправленого чилі. Усе це дуже нагадувало пригоду. Я сказав собі, що це відчуття вивітриться, коли я наприкінці робочого дня вимиватиму туалети чи витиратиму блювотиння з сидінь «Чашок-кружляшок», але на ту мить усе здавалося просто ідеальним.

— Ви відпрацьовуєте свій образ?

Вона випросталася в повен зріст (щонайменше п’ять футів шість дюймів).

— Ніякий це не образ, дитинко. — Вона промовила «обрез» замість «образ». — Євґеї — найчутливіша ґаса у світі. Це всім відомо. — І заговорила без акценту. — Крім того, працювати в «Джойленді» краще, ніж ворожити по руці на Другій авеню. Журливий ти чи ні, ти мені подобаєшся. Від тебе йдуть хороші вібрації.

— Це одна з моїх улюблених пісень «Біч Бойз».

— Але попереду на тебе чекає велике горе. — Вона помовчала: старий, як світ, трюк із підкресленням важливості. — І, напевно, небезпека.