Читать «МАМА, ДОНЬКА, БАНДЮГАН» онлайн - страница 175

В нього самого зброї не було.

Викликавши ліфт, відзначивши свіжі сліди від куль на стінах та плями крові на сходах, задовольнивши себе думкою, що хоча б зненацька Вітьку не заскочили і він показав їм таки козу, Рибалка зайшов у кабіну, натиснув потрібну кнопку, вийшов уже зовсім спокійний, первинна лють скороминуча, голова охолола, тепер він просто відчував себе злим та небезпечним, пустельною гюрзою. Палець упевнено надавив на кнопку дзвінка.

-Сам прийшов! Познайомся, Сергію Сергійовичу - начальник охорону базару "Універсум", мій підлеглий і моя права рука... Сука лягава, Карась недороблений, бандюга. У-ух, прибити тебе мало!

Крім Жигуна і Савицького в квартирі було ще п`ятеро бійців, швидше за все - з Жигунових легіонів. Людмила сиділа в кріслі, дублянка валялася на підлозі, комірець її блузки теліпався розірваний, та загалом тілесних пошкоджень Олег не помітив. Навіть не стреножили і традиційні наручники не одягнули. Ще чого, баби боятися, коли довкола семеро мужиків, кожен - справжній повноцінний скажений пес, лиш команду відповідну дати. Правда, по скаженості змагатися з партнерами по бізнесу ніхто не міг. Їхня лють не піддавалася жодним описам.

-Розкажи нам, Карась, як ти дійшов до життя такого - сам себе обкрадаєш.

-Не розумію я, Денисе Вікторовичу. Твоя моя нє понімай...

-Нічого, зараз буде понімай. Своє тобі друзі-менти вже виписали, бачу по харі - добренно нагодували. Тому будеш стояти і дивитися на збочені садистські та сексуальні фантазії оцих добродушних інтелектуалів. Вони вже давненько виявляють до Людмили Петрівни інтерес, та ми команду не давали, На тебе чекали.

-Прямо так уже - "ми". Для чого вам це, Савицький? Алка погано дає, не задовольняє ваших особистих збочених фантазій?

Обличчя Савицького пішло червоними плямами, борлак на шиї заходив від люті туди-сюди, в такому стані свого шефа Рибалка бачив лише на самого початку їхнього знайомства та плідної праці, коли вони накривали "Універсум" ментівським "дахом".

-Ти диви, який Карась, ще й таке знає! - реготнув Жигун. Аби Савицькийбув наділений надзвичайними властивостями пірокінезу, він своїм поглядом зпепелив би партнера на жменьку сірого сміття. Таким же поглядом він міряв Рибалку.

-Робота в мене така - все знати. Я, Вікторовичу, коли Алку біля тебе побачив - спочатку порадів, потім пошкодував. Я ж її вигнав, ти підібрав. Але її всі виганяють, скоро нікому підбирати буде. Ото заснується в Києві клуб. Клуб молочних братів. Там усі зберуться, кому Алка-давалка потриматися за цицьку давала.