Читать «Акафістник УПЦКП в 3х томах» онлайн - страница 420

УПЦ КП

Акафіст покаянний жінок, які загубили немовлят у своїй утробі

Кондак 1

Агнець Божий, що взяв гріхи світу, почуй стогони мої і скорботу серця мого, візьми мій важкий тягар гріхів; Ти поніс наші немочі, прийми мене, що в покаянні припадаю до Тебе, молюся і з глибини душі взиваю:

Господи мій, Господи, Радосте моя, помилуй мене упалу.

Ікос 1

Боже і Господи! Я Твоє творіння, але горе мені, в раю вчинений Адамів гріх живе в мені і в тілі, і, як раба, завжди старанно підкорююсь йому, нині ж благаю Тебе:

Помилуй мене, Творче світу горнього; помилуй мене, Сотворителю єства долішнього.

Помилуй мене, Владико сил Небесних; помилуй мене, управителю творіння тілесного.

Помилуй мене, Промислителю всього; помилуй мене, що приношу Тобі сльози за гріхи мої.

Господи мій, Господи, Радосте моя, помилуй мене ралу.

Кондак 2

Владико Всемилостивий, насмілююся приступити до Тебе з молитвою моєю як мерзотна грішниця, що порушила заповідь Твою, яку Ти заповідав мені через Мойсея, пророка Твого: не вбивай: я ж є убивця; о горе, я жорстокіша у сто разів за зміїний норов, який хоч на короткий час дає своєму породженню побачити світ, а потім помирає; я ж, окаянна, немилосердно позбавила дітей своїх не тільки чуттєвого, але найбільше істинного Світла, Господа нашого Ісуса Христа, Який через таїнство хрещення просвіщає; і заради тимчасового тілесного спокою уникаючи багатодітності, в утробі своїй вбила. І тому я, затьмарена цими і безліччю інших гріхів, уповаючи тільки на милість Твого благосердя, зі сміливістю виголошую Тобі: алилуя.

Ікос 2

Слова життя Твого зневаживши, Господи, з волі серця мого ходила від самої юності моєї аж до цього дня, нині ж у покаянні взиваю до Тебе, Всещедрий Спасе мій:

Помилуй мене, в беззаконнях зачату; помилуй мене, у гріхах народжену.

Помилуй мене, що заповіді Твої не зберегла; помилуй мене, що благодаті Твоєї позбавилася.

Помилуй мене, що про спасіння своє не дбала; помилуй мене, що у сіті пристрастей потрапила.

Господи мій, Господи, Радосте моя, помилуй мене упалу,

Кондак 3

Добре і прекрасно жити братам разом і один одного любити, як заповідав нам, Спасе наш, бо той, хто гнівається на брата свого, є вбивця. Я ж гнівом своїм перевершила всіх відвіку народжених, а найбільше вбивць, жертв яких були різні причини, життя і віку — різний час; я ж, окаянна, позбавила життя тих, які ще тільки отримали час на життя від Тебе, Подателя життя для їх існування; але я у безумстві своєму безжалісно віднімала його ще в утробі моїй, без страху Божого відкидаючи волю Твою і благословенний Тобою дар дітонародження. Я самовільно вирвала із творчих рук Твоїх невинних дітей моїх і перед очима Твоїми, не соромлячись, убивала їх. Але долі їхні в правиці Твоїй, Господи, а гріх мій завжди переді мною; Тобі єдиному каюсь, і молю Тебе, Благий, направ ноги мої на путь покаяння, щоб я зі всіма грішниками, що покаялися, співала Тобі: алилуя.