Читать «Акафістник УПЦКП в 3х томах» онлайн - страница 414

Сподоби, Господи, слави Небесної батьків моїх і ближніх моїх, що над постіллю моєю немовляти пильнували, зростили і виховали мене.

Прослав, Господи, перед ангелами святими всіх, хто благовістував мені слово спасіння, що вчили мене добра і правди святим прикладом життя свого.

Насолоди, Господи, тих, що у дні скорботи моєї послужили мені таємничою манною.

Усіх добродійників і благодійників нагороди і спаси.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочилих рабів Твоїх.

Кондак 11

Де ти, жало смерті, де морок і страх твій, що був раніше? Віднині ти бажана, бо нерозлучно з’єднуєш з Богом. Великий спокій суботства таємничого. Бажання маю померти і бути з Христом, взиває апостол. Тому і ми, дивлячись на смерть як на стежку до вічного життя, взиваємо: алилуя.

Ікос 11

Воскреснуть мертві, і встануть сущі у гробах, і звеселяться ті, що живуть на землі, бо повстануть тіла духовні, світло прославлені, нетлінні. Кістки сухі, слухайте слово Господнє: «Ось я введу в вас дух життя, і дам на вас жили, і одягну на вас плоть, і простягну по вас шкіру».

Повстаньте із давно минулих часів викуплені кров’ю Сина Божого, оживлені смертю Його, засяяло бо на нас світло Воскресіння.

Відкрий їм, Господи, нині всю безодню досконалостей Твоїх. Ти сяяв їм світлом сонця і місяця, нехай побачать вони і славу променесяйних ликів ангельських.

Ти насолоджував їх величчю світил Небесних сходу і заходу, нехай же побачать вони і світло невечірнє Твого Божества.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочилих рабів Твоїх.

Кондак 12

Плоть і кров Царства Божого не успадкують, поки живемо у плоті — відлучені від Христа. Якщо ж помремо, то оживемо для вічності. Подобає бо нашому тлінному тілу одягнутися в нетлінне і мертвому цьому засяяти безсмертям, щоб у світлі невечірньому дня співати: алилуя.

Ікос 12

Чекаємо зустрічі з Господом, чекаємо ясної зорі Воскресіння, чекаємо пробудження із гробів родичів наших і знайомих і оживлення тих, що померли у величній красі життя. І торжествуємо грядуще Преображення всього творіння і до Оновителя нашого взиваємо:

Господи, Ти сотворив світ для торжества радості і добра, нас підняв із глибини гріховної до святості; дай померлим царювати посеред нового буття, нехай вони засяють, як світила на Небі, у день слави їхньої.

Нехай буде для них Агнець Божественний світлом невечірнім.

Дай, Господи, і нам святкувати з ними Пасху нетлінну. З’єднай померлих і живих у нескінченній радості.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочилих рабів Твоїх.

Кондак 13

О Премилосердний Отче безначальний, що усім хочеш спасіння, Ти Сина послав до загиблих і вилив Духа Животворчого! Помилуй, прости і спаси рідних і близьких для нас померлих і всіх відвіку спочилих і заступництвом їх відвідай нас, щоб разом з ними ми взивали до Тебе, Спасителя Бога, пісню перемоги: алилуя.

Цей кондак читаться тричі, Після цього знову чи-таються перший ікос і перший кондак.

Ікос 1

Адама упалого і весь рід людський від вічної загибелі спасаючи, Ти, Благий, послав у світ Сина Твого, щоб Хрестом і Воскресінням Його і нам засяяло вічне життя. На безмежне Твоє милосердя уповаючи, чекаємо нетлінного Царства слави Твоєї, спочилим дарувати його просимо і молимося Тобі: