Читать «Полліанна» онлайн - страница 98

— Та ж я розповідаю, — поважно мовив хлопчик. — Лікар Чілтон сказав, що знає якогось лікаря, який може вилікувати Полліанну, щоб вона знову почала ходити. Але він не може сказати напевне, поки сам її не огляне. І він дуже хотів би її оглянути, але сказав містеру Пендлтону, що ви йому нізащо не дозволите.

Міс Поллі раптом почервоніла.

— Але ж, Джиммі, я не можу! Якби ж я могла! Ну, це просто… — міс Поллі безпорадно стиснула долоні.

— От я й вирішив усе вам розповісти, — мовив хлопчик. — Бо вони говорили між собою, що через якусь причину — я, до речі, й не почув через яку — ви його не впустите. І лікарю Воррену наказали, щоб він не викликав лікаря Чілтона. А сам лікар Чілтон теж не може прийти, бо в нього знаєте, є гідність і професійна ет… ет… ну, це не так важливо. Потім вони вирішили, що було б добре, якби хтось усе це вам пояснив, тільки не знали, хто б це міг зробити. Я все чув і одразу ж вирішив побігти сюди! Ну от — тепер вам зрозуміло?

— Так, але, Джиммі, розкажи ще про цього лікаря, — попрохала міс Поллі. — Хто він і звідки? Вони справді впевнені, що він зможе допомогти нашій Полліанні?

— Я точно не знаю, хто він, бо вони не казали. Його знає лікар Чілтон, і той лікар, здається, вже лікував подібні хвороби. Здається, вони йому довіряють. Хвилювалися ж тільки через вас, бо ви не дозволите лікарю Чілтону оглянути Полліанну. Але ж тепер, коли ви про все знаєте, ви ж дозволите?

Міс Поллі поволі похитала головою. Вона рвучко вдихала й видихала повітря. Джиммі дивився на неї, і йому здавалося, що вона от-от заплаче. Та міс Поллі не розплакалася. За мить вона рішуче мовила:

— Так, я дозволю лікарю Чілтону її оглянути. А тепер біжи додому, Джиммі, — і чимдуж! А я поговорю з лікарем Ворреном, він якраз нагорі. Бачила, як його візок під'їхав до будинку кілька хвилин тому.

А через кілька хвилин лікар Воррен здивувався, побачивши схвильовану і почервонілу міс Поллі. Ще більше він здивувався, почувши її прохання, яке прозвучало майже беззвучно:

— Лікарю, ви якось пропонували мені покликати для консультації лікаря Чілтона, і я тоді відмовилася. Та тепер… тепер я змінила свою думку, я дуже хочу, щоб ви його запросили! Якщо можна, зробіть це якнайшвидше, буду вам дуже вдячна.

Розділ 31. Новий дядько

Наступного разу коли лікар Воррен увійшов до Полліанни, вона із задоволенням милувалася різнобарвними відблисками на стелі. Позаду лікаря йшов широкоплечий чоловік.

— Лікарю Чілтон! О лікарю, яка ж я рада вас бачити! — загукала дівчинка, і на очах усіх присутніх виступили сльози. — Але якщо тітонька Поллі проти…

— Усе гаразд, люба, ти тільки не хвилюйся, — одразу ж заспокоїла її міс Поллі. — Я сама запросила лікаря Чілтона оглянути тебе сьогодні зранку разом із лікарем Ворреном.

— О, то ви його самі запросили, — задоволено мовила Полліанна.

— Так, люба, для того, щоб… — але міс Поллі так і не змогла договорити. Очі лікаря Чілтона випромінювали таке щастя, що це не можна було не помітити. Щоки міс Поллі залив гарячий рум'янець, і вона швиденько вибігла з кімнати.