Читать «Леся Українка. Зібрання творів у 12 томах. Том 3» онлайн - страница 127

«Літературно-науковий вісник» — художній, науковий і публіцистичний журнал. За ідейним спрямуванням історія журналу поділяється на три періоди: 1) демократичний

(1893—1906, Львів); 2) ліберально-буржуазний (1907—1914) і буржуазно-націоналістичний (1917—1919, Київ — Львів); 3) буржуазно-націоналістичний, профашистський (1922—1939, Львів), з 1933 р. виходив під назвою «Вісник».

Мержинський Сергій Костянтинович (1870—1901)—близький друг Лесі Українки, активний член соціал-демократичних гуртків Києва та Мінська.

Га даринське озеро — біля міста Гадари (сучасна назва — Мукса() в Палестині.

Г а л і л е я — північна частина Палестини.

Назарет — невелике місто в Галілеї, в якому, за євангельською легендою, провів дитинство Христос.

В а а л — в релігії стародавньої Фінікії, Сірії та Палестини бог сонця, землеробства, родючості. Культ Ваала був пов’язаний ,з людськими жертвоприношеннями. В переносному значенні служіння Ваалу — гонитва за матеріальними благами.

¹ Гефсімапський сад — місцевість біля Єрусалима в Палестині.

Синедріон — найвища рада в стародавньому Єрусалимі, яка складалася з єврейської аристократії та духовенства. Виконувала релігійні, урядові та судові функції.

Астарот (А старт а)—в сірійській та фінікійській міфології богиня родючості, материнства і любові.

П реторіанці — в стародавньому Римі воїни привілейованої імператорської гвардії.

Саддукеї— представники релігійно-політичної течії в Іудеї в II ст. до н. е.— І ст. н. е., які представляли інтереси рабовласницької знаті вищих єрусалимських жрёців та чиновників.

ВАШЛОИСЬКИЙ полон

Вперше надруковано в альманасі «Нова рада», К., 1908, стор. 227—240.

В архіві зберігаються чорнова та чистова редакції драматичної роеми (ф. 2, № 777, 779), які не мають значних відмін від надрукованого тексту. Крім того, б початок твору, переписаний авторкою начисто (ф. 2, № 778), і варіант закінчення, писаний іншою рукою з рясними правками Лесі Українки (ф. 2, № 817).

Дата в чорновому автографі — «San Remo, 9.1 1903».

Дат& в чистовому автографі— «15.11 1903, San Remo».

Подається за першодруком.

Задум драматичної поеми «Вавілонський полон» виник у Лесі Українки ще взимку 1901—1902 pp. В листі до О. Кобилян-ської від 1.1 1902 р. вопа повідомляла, що saдумала «ще* один маленький драматичний етюд, до пари «Міріам», але не зпає, коли напише, тепер ще не має сили. Колись напише». В листі до І. Франка від 1.1 1903 р. вона повідомляє: «Свою «поему» я вже скінчила, вийшла то, властиве, не поема, а лірико-драматична сцена а 1а «Одержима», навіть в них обох є дещо спільне».

Звернення до біблійних тем зумовлене бажанням Лесі Українки висловити думки про сучасний стан свого народу, підпести голос за пробудження в широких масах людської гідності. Особливого місця в боротьбі за соціальне і національне визволення народу поетеса надає поету-співцю. У творі таким співцем виступає Елеазар, в образі якого втілено любов народу до вітчизни, яка тісно переплітається з його прагненням до визволення. Поет по-/винен бути з народом, стати його ідейиим натхненником, проводирем.