Читать «Леся Українка. Зібрання творів у 12 томах. Том 3» онлайн - страница 124

Автор неизвестен

Орест

Ос^гавь меня, мне никого не жаль! Ц пойду за ней! Зачем мне жить?

(Затихает в немом отчаянии.)

Занавес

ПРИМІТКИ

У третьому томі вміщено драматичні твори Лесі Українки, написані у 1896—1906 pp.

Автографи творів поетеси, на які в посилання в примітках, зберігаються у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР у фонді J^6ci Українки (ф. 2) та Івана Франка (ф. 3).

БЛАКИТНА ТРОЯНДА

Вперше, надруковано в альманасі «Нова рада», К., 1908, стор. 387—452.

В архіві зберігається чорновий автограф повної, остаточно відредагованої редакції твору (ф. 2, № 773) та два чорнових начерки (ф. 2, № 17—18). В автографі — ряд авторських правок, дописок, закреслень, які свідчать про велику роботу над драмою. У кількох місцях збоку є приписки-зауваження рукою М. П. Ста-рицького, які Леся Українка частково прийняла; крім того, на полях зустрічаємо авторські помітки для переписувача про послідовність розміщення тексту. Вивчення чорнового рукопису та аналіз викреслених місць засвідчує, що окремі вилучення, певне, були зроблені з цензурних міркувань. Так, у першій дії знято кілька реплік явно політичного відтінку: Дія І, вихід 8. Після слів Любові «...торгуєтесь з ним?» викреслено: «Який ви антисоціальний елемент». Після слів «Олімпіада Іванівна (тихо до Люби)» викреслено: «А ти б тих різних соціалів не згадувала хоч при одчинених вікнах. Самохіть у халепу лізеш». Вихід 9. Після слів Крицького «У вас не такий був тон перше, Любов Олександрівно!» викреслено: «Пам’ятаєте, як ми на Маркса гроші збирали?» Після слів Любові «...корили мене Жапною д’Арк, а самі хочете...» викреслено: «...щоб я вважала себе Шарлотою Корде або принаймні Луїзою Мішель». Після слів Любові «Бувайте здорові, Робесп’ор!» викреслено: (Любов іде в столову, наспівуючи «Мар-сельєзуя: «Allons, enfants de la patrie...»)

Крім цього, в І дії — вихід 13 — викреслений перший варіант розповіді про образ блакитної троянди, що виступав в п’єсі як втілення погляду па кохання. У ранньому варіанті цей образ був наповнений середньовічними атрибутами: «Блакитна троянда — то був поетичний символ чистої, високої любові, в лицарських романах часто говориться про цю квітку, що росте десь у «містичному лісі» серед таємних символічних' ростин. Доступити до тієї блакитної троянди міг тільки лицар («без страху й доґани», що ніколи не мав нечистої думки про свою даму серця, ніколи не кинув на неї жадібного погляду, ніколи не марив про шлюб, а тільки носив у серці образ єдиної дами, на руці барви її, на щиті девіз її, за че€т*> її лив свою кров без жалю, за найвищу нагороду мав її усміх, слово або квітку з її рук. Таким""мусив бути лицар «блакитної троянди».

Чорнові начерки (ф. 2, № 17—18) являють собою попередній план драми та матеріали до неї (виписки з наукових робіт з психіатрії, нотатки). В автографі № 17 знаходимо попередні варіанти заголовка драми: «Нічні метелики» — «Гордіїв вузол» — «Блакитна троянда». ,

Дата в автографі № 773 — «31 августа 1896 року, Колодяжне».

Подається за першодруком.