Читать «Час Змін. Свобода» онлайн - страница 43

Євген Ігорович Сакара

– В книзі описані приблизні результати праці десяти тисяч людей (кожен учасник вкладав всього декілька годин на тиждень свого вільного часу). Якщо об’єднати сто тисяч людей, до 2018 року можна розбудувати двадцять п’ять таких сіл.

– ще з самого початку, коли планувався рух, значна увага приділялась його гнучкості. Майбутнє руху не повинно було залежати від однієї особи або групи осіб. Тому з самого початку було реалізована система управління шляхом голосування;

– засновники руху до останнього моменту залишалися в тіні. Вони знаходили потрібних їм людей та вербували їх. При цьому завербовані люди майже нічого не знали про лідерів руху. Мене було завербовано ще в 2011 році;

– було реалізовано ряд психологічних прийомів. Наприклад, було повідомлено, через три місяці після створення руху реєстрація на сайті стане закритою і буде доступна лише по запрошенню. За доволі короткий проміжок часу зареєструвалось понад 10000 осіб, після чого всі сили пішли на завантаження роботою учасників та відсіювання не активних учасників. Реєстрація по запрошенню позначилась на нових учасниках, переважна більшість з яких активно брала участь в розвитку руху;

– після спроби попереднього президента Лайновича незаконним шляхом привласнити соціальну компанію, за досить короткий час вся власність компанії просто зникла, так само зникли всі інформаційні напрацювання та база даних компанії, всі працівники за один день написали заяву на звільнення. Після цього було створено нову компанію з тими ж учасниками та напрацюваннями. Таким чином ні законним, ні протизаконним шляхом не вдалось захопити компанію, адже компанія це не будівля та назва компанії, а це люди та їх досягнення...;

– хоч в статуті про це нічого не було написано, але кожний лідер руху знав, якщо його б хтось захотів підкупити чи почав погрожували, зкликалася закрита рада, і вже там вирішалось що робити. Нерідко бувало так, що лідер брав кошти і водночас не зливав жодної важливої інформації, або ж просто формально покидав свою посаду;

– не рідко соціальна компанія брала на роботу людей, яких звільнили внаслідок не бажання голосувати за стару владу. Влада давила на підприємців і змушувала їх звільняти людей, які не хотіли голосувати за правлячу партію;

– лише 40% прибутків компанії йшло на відкриття підприємств в Україні. Більша ж частина прибутків вкладалась на підприємства з різних країн Європи. Це було додатковим захистом від влади.

Виступ Тягнибока в Берестечку 2012

Шановне товариство, брати і сестри – українці! Дозвольте, передати вам найщиріші вітання від українців, українського Донбасу. Щойно сюди, на Берестечко, приїхав з Горлівки, Донецької області. Мав там протягом кількох днів зустрічі: і в Донецьку, Горлівці... І знаєте, що мене найбільше цікавило? Не тільки зустрітись з прихильниками, поговорити з тими українцями, які цікавляться політикою, до речі, я вам скажу – це такі міцні люди… я на стільки захоплений після спілкування з нашими донеччанами, з мешканцями українського Донбасу. Там же ж дійсно треба бути героєм, щоб відстоювати українську позицію, коли є загальна зневага. Ходити у вишиваній сорочці, говорити українською мовою, вітатися українським гаслом: «Слава Україні!»… Але вони це роблять! Мене особливо вразила молодь – ровесники незалежності, які добре, грамотно володіють політичною ситуацією, які правильно ведуть агітацію… Це є наше майбутнє! Я є вражений і я пишаюся, що такі українці населяють нашу землю. Але я вкотре, товариство, переконався – нема різної України! Так, та частина України була 400 років під москалями. Ця частина України була під австро-угорцями, під поляками… Під румунами… Але, це хіба тільки одна і є різниця. Об’їхавши всю Україну, різні області, я вас запевняю – Народ цікавиться одним і тим самим, Народ живе тими самими проблемами. А ті проблеми, які сьогодні ті негідники, українофоби з Партії Регіонів, всі ті Януковичі, Табачникі, Колесніченкі намагаються перед виборами нав’язувати в нас тут – в Україні, типу теми української мови. Вона не хвилює переважну більшість людей! Не хвилює надання статусу російської державної! Не хвилює людей в донецькій області якісь особливі преференції російської мови, тому що там ніхто її не заперечує! Вони і так там говорять російською мовою. Але, коли я вчора підійшов у три кіоски в тій самій Горлівці, і чемно попросив : «Дайте мені, будь ласка, будь-яку україномовну газету. Дайте мені, будь ласка, хоча би який небудь україномовний журнал. Я вже не говорю про той, який видається у вас, тут, в Донецьку. Хай буде київський журнал, чи київська газета...» – Нічого нема, нічого нема! Вони розводять руками, кажуть: «Ні, немає». А натомість нам розказують про якусь Європейську Хартію Мов Національних Меншин! Нам розказують про необхідність захисту російськомовного населення! Я мав дискусію на місцевому донецькому телебаченні з одним з їхніх депутатів місцевих. То він, знаєте, як аргументами переді мною починає викидувати: «Я русскій», «Защітітє». Я говорю: «Чоловіче, кого ти захищаєш?» – «Я русскій захіщаю, грецкій язик захіщаю, єврєйскій язик захіщаю» – що, до речі, такого нема. А вони в тому законі написали: «Єврєйскій язик». Є Ідіш, є Іврид, а єврейського “язика” нема. Десь язики, які, хіба, телячі повилазили. І чоловікові, при всій області пояснив, що ця Європейська Хартія Мов Національних Меншин, вона стосується виключно тих мов, які в Європі ви-ми-ра-ю-ть! Типу лужицької (сербо-лужецької) мови в Німеччині, якої говорять тисяча людей; гагаузької мови; чи іншої. «Насправді, – кажу, – ви шо? Ваш “русскій язик” підклали під мову, яка вимирає?! Ну нема питань, але ви хочете захищати рускіх, греків, євреїв там, болгар, чи ще когось іншого. Ви одно забули – а хто українців буде захищати?! У вас що, в Донецькій області українців немає? Чи, може в Донецькій області є достатньо українських шкіл?! Товариство, це все є фарс. Все це робиться виключно перед виборами. Все це робиться виключно для того, щоб на тарілочці, царю-батюшкє Путіну, Янукович, який зараз має не найкращі стосунки з Москвою, міг представити закон про другу державну мову – російську. Оце є їхня мета. Фактично Партія Регіонів, для того, шоб прикрити злодіяння-зловживання, розвал економіки, масове розкрадання коштів на Євро 2012! – Ви собі просто не уявляєте! Це не мільйони! Це, навіть, не сотні мільйонів! Це мільярди вкрадених грошей в нас з вами. Під приводом, ніби-то, Євро. І що? В Донецьку так готувалися, готелі відкривали, а турист то не приїхав! Нема туриста в Україні. А якшо є – то його не так вже і багато. Провалилися вони з тим Євро. Ще розберемося, куди ті кошти пішли! І будемо відстоювати свої позиції, позиції української мови.» – я так і сказав мешканцям українського Донбасу. Товариство, знайте – ця Партій Регіонів, вона лишень прикриває свої економічні злочини всякими законами, які вони зараз там пропонують по гуманітарній політиці. Оця Партія Регіонів намагається затуманити Вам очі, каже, що вже «покращення не буде. Їжте свій язик. З хрумном там, з курачками… От їжте свій язик.» – каже Партія Регіонів своїм виборцям. І найцікавіше, товариство, хочете – вірте, хочете – не вірте, я там протягом трьох днів, хоча спілкувався масово з людьми, отак по вулиці йшов, по Донецьку, по Горлівці, по інших містечках, люди мене впізнавали, підходили, щось говорили, підходив десь там в магазині до продавщиць, щось питалася, десь в якісь інших установах, простих мешканців Донбасу, товариство, я не знайшов ні одного чоловіка, ні одної жінки, які би мені сказали, що вони хочуть голодувати за оту злощасну Партію Регіонів! Ні одного! Так, були такі, які казали: «Ми голодували, але зараз, в житті вже більше їх не будемо підтримувати». Тому все то, що вони розказують про їхню велику підтримку, про їхні рейтинги – БРЕХ-НЯ! Товариство, ми – українці, на передодні великих наших перемог. Так, нам зараз тяжко, але ця важкість мене переконує в тому, що якраз зараз, в цей момент, ми будемо майже максимально міцно, сильно, потужно, українсько духовно, враховуючи цей козацький дух, який звідси, випирає просто! Ми будемо згуртовані і ми вдаримо по всіх тих українофобах. Я переконаний, доля України не 28 жовтня буде вирішуватися, доля України буде вирішуватися в листопаді-місяці цього року. От тоді буде початок загального піднесення, коли люди вийдуть проти масових фальсифікацій янучар, і ми тоді доведемо, що ця країна – це є Українська держава! Що ми – українці маємо бути господарями на цій землі! Що ми маємо право говорити своєю рідною мовою. І найважливіше, шановне панство, – земля має горіти під ногами отим зрадникам-тушкам! Якщо ти знаєш свого ворога в лице, в обличчя – це одне, ти знаєш, що оце ворог. Але коли, він-негідник, вдягає сорочку вишивану, говорить: «Слава Україні!», а, падлюка, йде й голосує проти мови, проти України – це найбільший злочинець, це найбільший негідник, з всюда, від сіл, районів, містечок, до Києва! Такі люди мають бути вигнані з української землі, а не тільки з української політики! Тому, товариство, вірю, знаю – ми обов’язково переможемо, бо ми – українці, ми на своїй землі, ми говоримо своєю мовою, ми Велика Європейська Нація, ми найкращі!