Читать «Час Змін. Свобода» онлайн - страница 32

Євген Ігорович Сакара

– Кримінальна відповідальність накладається?

– Ні, це не потрібно.

– Але це не привід для припинення брати хабарі, поки не викрили – гроші капають, викрили – позбавлення керівної посади і все.

– Тут не тільки позбавлення керівної посади, тут і втрата репутації, яку у нас відновити не так легко. До того ж у нас більшість керівників працюють на добровільних засадах, роблять свій вклад в розвиток селища за символічну суму, широко використовуються дублери.

– Ви якось перевіряєте людей на хабарництво?

– Спочатку хотіли періодично перевіряти всіх на детекторі брехні, розроблений одною японською компанією, потім відійшли від цього, так як в нашому селищі цього не потрібно та і не настільки поки ці детектори точні. Наразі наш дослідницький прилад випробовується в Кіровоградському Національному Технічному Університеті. Але все одно, якщо приходить скарга – людина, яка звинувачує в хабарі і людина, яку звинувачують в хабарі, проходять через детектор брехні. Наклепи караються так само серйозно, як і хабарництво.

– Тобто за наклеп можна втратити право займати керівні посади на все життя?

– Ні, за наклеп покаранням є 320 годин виправних робіт на користь суспільства, а при відмові їх відробляти втрата права голосу.

– Корупція у вищих навчальних закладах так поширена, тому-що багато хто студентів працює, і не встигає вивчити матеріал, що можете за це сказати?

– Багато хто з студентів не хоче вчитись і краще платитиме за сесію. На мою думку вищу освіту отримують в Україні забагато людей, яким вона і дарма не потрібна. Наприклад, коли я навчався, на моєму потоці було 76 чоловік, в результаті лише п’ять з них працюють по спеціальності. Навіщо було іншим вчитись? Вони могли за цей час закінчити ПТУ якийсь і вже працювати, заводити сім’ю... А так сиділи та нічого не робили, не допомагали економіці розвиватись, а половина ще і навчалась безкоштовно та отримувала стипендію. Скоро вийде закон, який обмежить кількість студентів.

– Ну тут є логіка, але не боїтесь Ви, що це призведе до того, що люди, які б хотіли вчитись і працювати по спеціальності, не зможуть поступити через обмеження місць?

– Цього я не боюся. Нова реформа значно полегшить вступ в вищі навчальні заклади, буде набиратись значна частка бажаючих. Як Вам відомо, дана реформа експериментально перевіряється в Кіровоградському Національному Технічному Університету (КНТУ) та Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка (КДПУ). Наприклад, певна кафедра повинна випускати за рік тридцять спеціалістів, на перший курс поступає дев’яносто студентів по рейтингу, тобто втричі більше ніж потрібно. Через семестр відсіюється тридцять студентів з найнижчою успішністю, в наступні півтора роки відсіюються ще тридцять. В результаті кафедра отримує тридцять студентів, які мають стипендію і хочуть навчатись, до того ж після закінчення Державі легше знайти роботу цій кількості студентів.

– А якщо більше студентів навчається добре?

– Дозволяється похибка в десять чоловік. Тобто потрібно не просто навчатись, потрібно добре навчатись, щоб по результатах входити в першу тридцятку. Якщо студент не справляється, йому краще відразу змінити професію, чим втрачати п’ять років. Через декілька років така система буде впроваджена по всій країні.