Читать «Молитовник УПЦКП» онлайн - страница 4

Молитва 7-ма, до Пресвятої Богородиці

Оспівуючи благодать Твою, Владичице, молю Тебе, мій розум просвіти благодаттю. Чинити по правді мене настав шляхом Христових заповідей. Бадьорим до пісні укріпи, сон зневіри віджени. Молитвами Твоїми, Богоневісто, звільни з гріховних пут, що ними я скутий. Охороняй мене вдень і вночі, захищай від ворогів, що нападають на мене. Ти, що Життєдавця Бога народила, оживи мене, умертвленого пристрастями. Ти, що народила Світло невечірнє, просвіти мою засліплену душу. О пречудна Владична палато, мешканням Святого Духа мене створи. Ти, що Цілителя народила, вилікуй душі моєї багаторічні пристрасті. Розбурханого життєвою бурею, на стезю покаяння мене спрямуй. Визволи мене від вічного вогню, від змія злого й пекла. Повинного в багатьох гріхах, не покажи мене радісним бісам. Застарілого нечутливими згрішеннями, створи мене, Пренепорочна Мати, новим. Звільни мене від усякої муки і Владику всього ублагай. Сподоби мене заслужити небесної радости зо всіма святими. Пресвята Діво, почуй голос нікчемного раба Твого. Пошли мені, Пречиста, струмінь сліз, щоб очистити скверну моєї душі. Стогін від мого серця Тобі приношу безперестанку, відгукнись, Владичице. Молебну мою службу прийми і Богові Благоутробному принеси. Вища від ангелів, мене вищим за все світське створи. Світлоносна Покрово Небесна, духовну благодать в мене направ. Руки підійму і уста, осквернені скверною, для похвали, Всенепорочна. Душерозтлінних ворогів мене позбав, Христа старанно благаючи. Йому ж честь і поклоніння належить, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Молитва 8-ма, Господу нашому Ісусу Христу

Многомилостивий і Всемилостивий Боже мій, Господи Ісусе Христе, що з безмірної любови Ти зійшов і воплотився, щоб спасти всіх. Тебе, Спасителю, молю, спаси мене з благодаті Твоєї; бо якщо від злих діл спасеш, то це не буде благодать і дар, але більш — як обов’язок. О Спасителю мій, многомилостивий і невимовний в милості! Ти Сам сказав, Христе мій: “Хто вірує в Мене, житиме і смерти не побачить повік”. Коли ж насправді віра в Тебе спасає тих, що у відчаї, то я вірую, спаси мене, бо Ти Бог мій і Творець; віру цю, Боже мій, замість діл зарахуй мені, бо не знайдеш вчинків, заради яких Ти виправдав би мене. Але тієї віри моєї нехай вистачить замість діл моїх, вона нехай відповідає за мене, і нехай виправдає мене, нехай зробить мене учасником вічної Твоєї слави. Щоб сатана не полонив мене і не похвалився, Слово, що відірвав мене від Твоєї руки й захисту. Але хочу чи не хочу, спаси мене, Христе, Спасе мій; вийди мені назустріч, рятуй мене, бо гину. Ти бо єси мій Бог від утроби матері моєї. Сподоби мене, Господи, нині возлюбити Тебе, як іноді я любив той самий гріх; і ще послужити Тобі без лінощів і щиро, як служив раніше облесливому сатані. Нехай вже нікому не служитиму, тільки Тобі, Господу і Богу моєму, Ісусу Христу, в усі дні життя мого нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.