Читать «Акафістник УПЦКП» онлайн - страница 3

Ікос 6

Світло Твого, Христе, воскресіння засяяло в темних глибинах пекла, благовістуючи, Многомилостивий, прощення, послаблення та визволення душам, які від віку там утримувалися. Тому визволені від змія людиновбивці, радіючи, до світла Твого кинулися, співаючи:

Христос воскрес — і кайдани наші розірвалися; Христос воскрес – і смертна тінь на вічне життя перемінилася.

Христос воскрес — і смертна держава вже не може тримати людину; Христос воскрес — і сміливість мучителя щезла.

Христос воскрес — і рай замість пекла для життя нам даровано; Христос воскрес — і світ співає повсякчасно:

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.

Кондак 7

Бажаючи впалому Адаму послужити, Спасе наш, на землі явився Ти і, того на землі не знайшовши, навіть до пекла зійшов Ти, щоб, зустрівши Тебе внизу, в глибинах землі, з усіма спасенними співав:

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.

Ікос 7

Нового життя початок Ти, Господи, поклав для світу Твоїм славним воскресінням. Старе все минуло: і пекло, і смерть, і влада диявола. Свобідним стало творіння, раніше затьмарене; нині як сини Божі торжествують, співаючи:

Христос воскрес — безодню милосердя щедро Ти вилив на рід наш; Христос воскрес — і нас, упалих у рів, Ти підняв з Собою.

Христос воскрес — і гіркота гріха в насолоду райського життя перетворилася; Христос воскрес — і древом умертвлені ожили.

Христос воскрес — і нас привів у попереднє достоїнство, щоб ми взивали:

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.

Кондак 8

Подорожуючи з Лукою і Клеопою в село на відстані стадіїв шістдесят від Єрусалима, не впізнаний ними, Ти дорікав їм, Спасе, за невір’я та жорстокість серця, кажучи: «Чи не так належало постраждати Христу і увійти в славу Свою?», і, почавши від Мойсея і від усіх пророків, Ти навчив їх співати:

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.

Ікос 8

Усього себе, як Бога і як досконалу Людину, подав Ти, Спасе, двом ученикам Твоїм у Еммаусі, коли взяв хліб, благословив, переломив і дав їм. І відкрились очі їхні, і впізнали Тебе; Ти ж невидимим став для них, і вони говорили в собі:

Христос воскрес — і життя запанувало; Христос воскрес — і диявольська омана викрита.

Христос воскрес — і припинилася жертва ідольська; Христос воскрес — і вся земля приносить Йому жертву хвали.

Христос воскрес — і ми, споживши в давнину плід непослуху, нині споживаємо їжу вічну; Христос воскрес — і ми стали причасниками вічної радості, співаючи:

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.