Читать «Акафістник УПЦКП» онлайн - страница 18
Автор неизвестен
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 2
Бачив Тебе Ангел у саду Гефсиманському, що до поту кривавого в молитві подвизався, приступив, укріплюючи Тебе, коли, як тягар важкий, гріхи наші обтяжили Тебе, Ти бо Адама загиблого, на плечі взявши, перед Отцем поставив і, схиливши коліна, молився. За це з вірою і любов’ю співаю Тобі: алилуя.
Ікос 2
Розуму незбагненного, вільного Твого страждання не зрозуміли юдеї; тому, коли Ти сказав тим, що шукали Тебе вночі зі світильниками: «Я є», вони хоч і впали на землю, але потім зв’язали Тебе і повели на судилище. Ми ж на цьому шляху припадаємо до Тебе, з любов’ю взиваючи:
Ісусе, Світло для світу, світом лукавим зненавиджений.
Ісусе, що живеш у світлі неприступному, людьми темряви взятий.
Ісусе, Сину Божий безсмертний, сином загиблим на смерть виданий.
Ісусе, в якому лестощів немає, облесливим цілуванням зрадника виданий.
Ісусе, що задарма Себе всім подаєш, за срібники проданий.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 3
Силою Божества Твого Ти прорік триразове відречення ученику; він же після цього, хоч і відрікся від Тебе з клятвою, однак коли побачив у дворі архієрейському Господа Свого і Учителя, розчулився серцем, вийшов і гірко плакав. Поглянь і на мене, Господи, і скруши жорстоке серце моє, щоб сльозами моїми обмив гріхи мої, співаючи Тобі: алилуя.
Ікос 3
Маючи воістину владу за чином Мельхіседековим, як Архієрей навіки, став Ти перед беззаконним первосвящеником Каяфою, Владика і Господь усіх; від Твоїх рабів прийнявши страждання, прийми ж від нас моління таке:
Ісусе безцінний, ціною куплений, придбай нас у Твій вічний спадок.
Ісусе, бажання всіх, Петром через страх відкинутий, не відкинь мене грішного.
Ісусе, Агнче незлобний, лютими звірами мучений, визволи мене від ворогів моїх.
Ісусе, Архієрею, що Своєю кров’ю увійшов у Святеє святих, очисти мене від скверн плотських.
Ісусе, зв’язаний, що маєш владу зв’язувати і розрішати, розріши мої тяжкі провини.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 4
Бурею христовбивства дихаючи, юдеї послухали голосу отця неправди і людиновбивці від початку, диявола, відкинули Тебе, праву путь, істину і життя; ми ж Тебе, Христа, Божу силу, в Якому всі скарбниці премудрості і розуму утаємничені є, сповідуючи, взиваємо: алилуя.
Ікос 4
Пілат, слухаючи лагідні Твої слова, як достойного смерті видав Тебе на розп’яття, хоч і сам засвідчив, що жодної провини не знайшов у Тобі, руки свої умив, але серце осквернив. Ми ж, дивуючись таїні вільного Твого страждання, з розчуленням взиваємо:
Ісусе, Сину Божий і Сину Діви, синами беззаконня мучений.
Ісусе, нагий і покривджений, Ти даєш красу квітам польовим і зодягаєш небо хмарами.
Ісусе, насичений ранами, Ти п’ятьма хлібами п’ять тисяч народу наситив.
Ісусе, Царю всіх, замість любові і подяки жорстокі муки прийняв Ти.
Ісусе, нас ради весь день ранами мучений, зціли рани душ наших.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 5
Боготочною кров’ю Твоєю весь зодягнувся Ти, що зодягаєшся світлом як ризою. Знаю, воістину знаю з пророком, чому закривавлені ризи Твої: я, Господи, я гріхами моїми уранив Тебе; Тобі, ради нас ураненому, подячно взиваю: алилуя.