Читать «Оповідання та повісті, окрушини» онлайн - страница 216
Ірина Вільде
ЄДИНА ПОСЛІДОВНІСТЬ
Відомо, що жіночий рід з природи химерний і непослідовний. В юності хочуть бути старшими За свої роки. У зрілому віці — молодшими. Проте в жодному випадку не хочуть бути старими. Є це єдина послідовність химерного жіночого роду.
ПОДУМАЙ, ДРУЖЕ, ПОДУМАЙ
Ще одна премія, ще одні відпускні — і я повністю розквитаюся із своїми матеріальними боргами. А як звільнитися від моральних?
АНАЛОГІЯ
Із старінням, як з підвищеною температурою: краще уникати термометра, ніж постійно нервуватись. Аналогічно з дзеркалом.
ТАК, ТАКИ ТАК!
Дивне, але правдиве: ті, що горлають, ніби їм плювати на громадську думку, якраз найбільше прислухаються до неї.
ЗА ЗАПРОШЕННЯМ
Плаття на жінці — прилюдний показ моди. Білизна — такий же показ, але виключно за запрошенням.
ТЕОРІЯ ВІДНОСНОСТІ
— Усе відносне на білому світі, — сказала Курка. — Від того, що зоологи признали в мене найкоротшу пам'ять, я не втратила ні на коханні, ні на пошані у Півня.
АЛЕ ДЕ ВІН, ДЕ?
Поміж улесливо покірним та презирливо нахабним тонами є десь той властивий, що ніби золотий казковий ключик відкриває нам людські серця.
ПІД ЗАМОК ЇХ, НЕГІДНИКІВ!
Небачені краєвиди, нові міста та села, цікаві знайомства з людьми, все це так, все це прекрасно. Але що значить у порівнянні з цими приємностями факт, що, виїжджаючи в подорож, ми замикаємо на ключ разом з меблями в кімнаті і всі наші повсякденні клопоти?
ПЕРЕВІР
Не вір своїй пам'яті, як алкоголікові. Їм обом вистачає доброї волі на самі обіцянки.
ФІАЛКИ
Немолодий уже, але по-юному закоханий мужчина приніс букет фіалок своїй любові, яка жила на тому самому поверсі, що і його стара тітка.
Якими ж були його розчарування і смуток, коли застав двері до кімнати коханої закритими наглухо.
Що робити з букетом фіалок?
Не міг квіти залишити під дверима, бо його дівчина займала кімнату разом з подругою і з цього пізніше могло виникнути непорозуміння. Забрати ж букетик, призначений для неї, назад з собою вважав мало не святотатством. І, крім того, носитися дебелому парубкові з букетом фіалок у руках в наш час якось… не зовсім серйозно.
А все ж таки, як бути з букетом фіалок?
В душевній розгубленості закоханий прив'язав фіалки до клямки дверей своєї тітки.
Чомусь здавалось йому, що його «маленька», яка нерідко відгадувала його думки, і в цьому відчує його намір.
Бо й справді, що було робити мужчині з букетиком фіалок?
Сталося так, що заглянути до своєї дівчини зміг лише через тиждень. Річ ясна, фіалок у флакончику не застав бо й зрозуміло: він купив їх уже не дуже свіжими), але сердечність і та голубина ласка, з якими кохана зустріла його, утвердили в ньому переконання, що в «маленької» справді дуже тонко розвинута інтуїція.
Коли після відвідин коханої він з чемності заглянув до старої тітки, та з порога затріпала на нього руками:
— Не заперечуй, прошу тебе, не заперечуй! Я знаю, що це ти… Тільки ти один з нашої родини пам'ятаєш день мого народження. І ще фіалки до того ж! Ні! Це просто як у казці.
Коли вже виходив, у коридорі заступила йому дорогу з пальцем на губах тітчина онука.