Читать «Оповідання та повісті, окрушини» онлайн - страница 210
Ірина Вільде
ТЕМА
«Коханий мій, обмий мені мої наболілі ноги, візьми мене на руки, занеси на постіль, обтули пуховою ковдрою, щоб я знала, що ти любиш мене», — говорить щовечора жінка чоловікові, який ще з сорок третього року в землі.
Тема для антивоєнного плаката.
НАШ ДЕВІЗ!
«В кожного своя біда». Та цур з бідою! «В кожного своя радість» — ось девіз наших днів.
«НЕБЕСНІ ЯНГОЛИ»
Щораз менш стає вірних чоловіків? Згодна з вами, жіночки. Але стривайте… не зраджують же вас чоловіки з небесними янголами?
АХ, ТІ ДЕТАЛІ!
Іноді одна деталь в одязі може засвідчити про наш вишуканий смак чи — про цілковиту відсутність його.
А ТИ?
ЛІКАР-ХУДОЖНИК
Час — не тільки найкращий лікар. Він і чудовий художник. Скільки сірих подій позолотив він нам у спогадах.
* * *
Щоб гудити чуже — замало досконало знати своє.
СИЛА
— Усі мої найкращі ідеї народжувалися далеко від моїх найближчих, — сказав філософ.
— Така сила туги?
— Ні, душевного спокою.
А МАТЕРІ БОЛИТЬ
Єй-бо, не знаю, що більше болить: перший синяк на лобі сина чи перша цигарка в його зубах?
* * *
— В чому різниця між казковими і сучасними «голими королями»?
— Казковий король не знав, що він голий. Сучасні «голі королі» знають, що вони голі, але й знають, що їм про це ніхто не скаже.
ЗАКОН ФІЗИКИ
Чим вища трибуна, тим вагоміше слово, що падає з неї.
НА ТУ НЕДОСВІДЧЕНІСТЬ І СТАВКА
Дівчина, яку вже рають женихам, нагадує неходовий товар — продати його можна випадково і то… недосвідченому покупцеві.
КОБИ!
Коли б більше часу високому, більше сміливості середньому, більше самостійності мислення низовому керівництву, то поїзд у комунізм прибув би швидше.
УЛЬТРАРОМАНТИЧНІ
Тим ультраромантичним натурам, які тікають від людей на природу, варто пригадати, що хліб, одежу і житло створили їм не птахи й не квіти, а таки люди!
УСЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ОБСТАВИН
В житті кукіль — бур'ян-галапас. У флаконі — опоетизована волошка.
А Й СПРАВДІ !
Те, що людська слина має деяку лікувальну властивість, не означає, що можна плювати на людей.
СТАРІ ІСТИНИ НА НОВИЙ ЛАД
Стара сумна істина: якщо дитина вдалася — заслуга батьків, якщо навпаки — вина матері, — поповнилась ще одним положенням: якщо учень зразковий — заслуга педагогів і комсомольської організації, якщо навпаки — вина батьків.
ДЛЯ ПОШТИВОСТІ
— Я люблю маму, тата, братика, а себе найбільше, — сказало дівчатко, якому й не було трьох років.
Цю думку повторюватиме воно й пізніше, тільки для поштивості у зворотному порядку, хоч суть залишиться та ж.
ХТО Б ТО ДИВУВАВСЯ ЛЮДЯМ!
— Що з вами, сусідко? — ніжно спитав Гладіолус у Айстри. — Ви плакали?
— Плакала? Я — ридала! Уявіть собі, до чого дійшло людське нахабство! Сьогодні вранці (ви ще дрімали) прийшла господиня до городу, нахилилася наді мною і вигукнула: «Яка чудова Айстра! Зовсім як намальована!» Ви тільки подумайте, що за брак такту: порівнювати красу, яку мені дала сама природа, до мертвої базгранини! Ні, я не переживу цієї образи…
— Заспокойтеся, дорогенька, і потіштеся тим, що коли б намалювали ваш портрет, то наша господиня теж вигукнула б: «Яка краса! Зовсім як жива».
