Читать «Як ізраїльський тероризм і американська зрада спричинилися до атак 11 вересня» онлайн - страница 5
Девид Дюк
Аріель Шарон розшукується Гаазьким Міжнародним Трибуналом, — тим же самим органом, що відзначився швидким затриманням колишнього Президента Югославії Слободана Мілошевича за звинуваченнями у злочинах проти людяності в Косово. Шарон не їздить до Бельгії через побоювання бути затриманим Міжнародним Судом за різанину [5].
Хоча Шарон розшукується за вчинені ним убивства в Шатілі і Сабрі, його могли би заарештувати за кожну з дюжини інших кривавих операцій, проведених ним упродовж його «бездоганної» кар'єри, за злочини проти людяності, слід яких тягнеться за ним, починаючи від 1953 року. Ізраїльська газета,
«Солдати майора Аріеля Шарона знищили у репресивному рейді 70 палестинців, більшість з яких були жінки і діти» [6].
Америка, яка вимагала від Гаазького Трибуналу затримати і судити Мілошевича, прикидається, буцім не знала про масові убивства Шарона. Замість того, щоби вимагати вручити йому ордер на арешт за масові убивства і надягти на нього наручники, яких він заслуговує, Президент Буш вітає A. Шарона рукостисканнями й обіймами! Можна уявити, як світ хихоче з недовірою, коли Буш радиться із Шароном щодо «боротьби з тероризмом».
Отже, якщо Президент Буш справді серйозно налаштований стосовно покарання націй, які підтримують або надають притулок терористам, він має почати з Ізраїлю, нації, що обрала одного із найвідчайдушніших світових терористів і масового убивцю главою своєї держави. А чи карає керований Ізраїлем Сенат Америки сам Ізраїль за переховування терористів? Ні, замість цього він забезпечує єврейських терористів мільярдами доларів американських платників податків і сучасною зброєю, яку вони і використовують для убивства!
Аріель Шарон
Убивство Ізраїлем палестинських біженців після того, як Сполучені Штати привселюдно гарантували їм їхню безпеку, було не тільки злочином проти людяності, а також і одним з актів зради Америки. Шарон й інші учасники різанини були прекрасно інформовані про широко проголошену Америкою обіцянку безпеки біженців. Масові винищення мирних жителів, учинені в Бейруті, Сабрі і Шатілі, стали головною причиною убивчого Ліванського бомбового удару, коли було знищено 241 американський морський піхотинець у Бейруті менш ніж через рік. Це яскраво демонструє, як американська підтримка ізраїльського тероризму призводить до жахливих наслідків для самих Сполучених Штатів. Газета «Лос-Анджелес Таймс», в обговоренні викривальної книги колишнього агента ізраїльського Моссаду (секретної служби Ізраїлю), наводить факти, що Моссад мав у своєму розпорядженні розвідувальні дані про майбутнє бомбардування казарм морської піхоти в Лівані в 1983-му, але не визнав за необхідне попередити про це Америку [7].
