Читать «Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)» онлайн - страница 435

У 1943 р. був одним із ініціаторів створення у складі вермахту Українського визвольного війська.

З 1945 р. — на еміграції у Німеччині, з 1950 р. — у Чикаго.

ЦДАВОУ — Ф. 1075 — Оп 2 — Сир. 653. — С. 1; Ф. 1078. — Оп. 2. — Спр. 168 — С luS-109, 124–125, Спр. 268. -С. 26–27, Чабаїпвський В. Вхід Українських Військ до Київа 31 серпня 1919//За Державність. — Варшава. — 1938. — Ч. 8. — С. 152–154; Науменко Ю. Моя служба в 5-й Херсонській стрілецькій дивізії//За Державність. — Варшава. — 1937 — Ч. 7. — С. 165–180; Вісті Комбатанта — 1963. — Ч. 4. — С 74; Руккас А. Участь українців — контрактних офіцерів польської армії у вересневій кампанії 1939 р//Київська Старовина — Київ. — 2003. — Ч. З — С 90-102; Некролог//Вісті Комбатанта — Нью-Йорк. — 1963. - № 4. — С 74.

ЧАЙКА

(?—?) — командир полку Дієвої армії УНР.

Станом на 16.08.1919 р. — командир 2-го пішого полку 5-ї Селянської дивізії Дієвої армії УНР.

ЦДАВОУ. — Ф. 1078. — Оп. 2. — Спр. 28

ЧАЙКОВСЬКИЙ Анатолій Олександрович

(16.06.1881—?) — полковник Армії УНР.

Походив з дворян м Оржиця Лубенського повіту Полтавської губернії. Закінчив Полоцький кадетський корпус, Михайлівське артилерійське училшце (1901), вийшов підпоручиком до 31-ї артилерійської бригади, з якою брав участь у Російсько-японській війні. З 20.12.1913 р — у 3-му Кавказькому мортирному дивізіоні, з яким взяв участь у Першій світовій війні 3 13.09.1915 р. — командир 3-ї батареї цього дивізіону. Підполковник за бойові відзнаки — 0706.1916 р., полковник — 13.03.1917 р. 1402.1918 р. був демобілізований з армії.

З 16.09.1918 р. — в Армії Української Держави, помічник командира 42-го легкого гарматного полку 14-ї легкої гарматної бригади Армії Української Держави, з 07.12.1918 р. — командир цього полку. 01.01.1919 р. — у складі кадрів 7-го Харківського кадрового корпусу Дієвої армії УНР, виїхав до м. Рівне. 15.02.1919 р. з кадрами артилеристів 7-го корпусу переїхав до Золочева, де поступив у розпорядження Української Галицької армії. З 15.03.1919 р. — у розпорядженні штабу Головного Отамана. З 02.03.1919 р. — командир 2-го Правобережного куреня Гуцульського Коша (22.04.1919 р. курінь було перейменовано на 1-й козацько-стрілецький полк 2-ї козацько-стрілецької бригади (Сірожупанників). 19.05.1919 р. під час Луцької катастрофи у складі військ Холмської групи Дієвої армії УНР потрапив до польського полону.

05.061919 р. з таборів полонених вступив до Північно-Західної добровольчої армії генерала Юденіча — до 2-ї роти Загону князя Лівена. 20.06.1919 р. прибув на Нарвський фронт. 08.08.1919 р. був призначений помічником інспектора артилерії Північно-Західної добровольчої армії. З 01.01.1920 р. — інспектор артилерії 2-ї піхотної дивізії Північно-Західної добровольчої армії. 14.02.1920 р. був звільнений зі служби через розформування управлінь армії.