Читать «Герої Українського неба. Пілоти Визвольної Війни 1917-1920 рр.» онлайн - страница 96

Ярослав Юрійович Тинченко

Шепарович Фелікс (?-6.01.1920), чотар, військовий льотчик. Народився у Відні, австрійський німець. Рідний брат сотника Едмунда Шепаровича — командира 1-ї кінної бригади Галицької армії. Під час Першої світової війни закінчив старшинську авіаційну школу і як військовий льотчик воював на Західному фронті. На початку 1919 р. вступив до Летунського відділу Галицької армії. Помер від тифу в потязі на залізниці між Вапняркою та Крижополем. Похований у м. Крижопіль (Шкруменяк Ю. Поїзд мерців. — Львів, 1922. — С. 60; Українська Галицька Армія, матеріяли до історії. — Вінніпег, 1968. — Т. 4. — С. 120).

Шеремецинський Микола Валеріанович, поручик, військовий льотчик. У складі 220-го піхотного Скопинського полку брав участь у Першій світовій війні; нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеня (наказ від 27.09.1916). З 7.07.1915 до 19.04.1917 — льотчик-дозорець 11-го корпусного авіаційного загону. Закінчив Севастопольську військову авіаційну школу (1917). З січня 1918 р. — військовий льотчик 1-го Українського армійського авіаційного загону. Влітку 1919 р. — командир 5-го бойового авіаційного загону Повітряного флоту УНР. У мемуарах галицьких авіаторів згадується хорунжий Аркадій Шеремецинський, який у квітні 1919 року покінчив життя самогубством і був похований на цвинтарі у м. Красне. Можливо, вони помиляються, і насправді писали саме про М. В. Шеремецинського (РГВА. — Ф. ЗО. — Оп. 1. — Спр. 62. — С. 409, матеріали надано дослідником Маратом Хайруліним).

Шестаков Іван (31.01.1893-?), сотник, льотчик-дозорець. Народився у м. Бендери (Бессарабія). Закінчив Миколаївське інженерне училище, служив у саперних частинах, згодом перевівся до авіації та в складі 30-го корпусного авіаційного загону брав участь у Першій світовій війні. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан. 22.05.1918 вступив на українську військову службу та був зарахований льотчиком-дозорцем до 1-го гарматного загону 2-го Подільського дивізіону Армії Української Держави, із яким у грудні 1918 р. відбув до складу Летунського відділу Галицької армії, де також ніс службу як льотчик-дозорець. Доля після осені 1919 р. невідома (ЦДАВОУ — Ф. 2188. — Оп. 2. — Спр. 136. — С. 15-зв 16).

Польські супротивники українських льотчиків

Бастир Стефан (17.08.1890-6.08.1920), капітан, військовий льотчик. Народився у м. Уланов. У складі австро-угорської авіації брав участь у Першій світовій війні. З 4.11.1918 очолював польський авіаційний загін у Львові, у 1920 — заступник начальника авіації 6-ї польської армії. Загинув в авіаційній катастрофі у Львові (ЦДІА у м. Львові. — Ф. 659. — Оп. 1. — Спр. 15. — течка № 5).