Читать «Герої Українського неба. Пілоти Визвольної Війни 1917-1920 рр.» онлайн - страница 55

При зіставленні архівних даних про наявність справних літаків у складі Галицької армії станом на березень-травень 1919 р. складається такий перелік:

1-а летунська сотня:

літак «Ллойд» Ц.5 № 4634, пілотувався льотчиком І. Жарським,

25.05.1919 перелетів на територію Чехословаччини,

літак «ЛВГ» Ц.5 (пілот Е. Бернгубер?), літак «Бранденбург» (пілот Ф. Шепарович), літак «Ньюпор»-21 (пілот М. Савчук?),

літак «Ньюпор»-23 № 3598, пілотувався льотчиком Ф. Рудорфером, 25.05.1919 перелетів на територію Чехословаччини,

літак «Фарман»-30, на якому 21.05.1919 розбився Д. Кануков;

2-а летунська сотня:

літак «Ньюпор»-21 № 2844 (пілот Н. Залозний)

літак «Ньюпор»-23 № 5039 (пілот М. Сєріков)

літак «Ньюпор»-23 № 3374 (пілот Ф. Алєлюхін)

літак «ЛВГ» № 15960 (пілот Найгавзер)

літак «ЛВГ» № 9806 (пілоти І. Масікевич та Кубш).

Цей список не містить літаків типу «ДФВ», можливо, вони з’явилися у складі Летунського відділу Галицької авіації трохи пізніше, у травні 1919 р., коли були передані галичанам для ремонту зі складу Повітряного флоту УНР.

У 20-х числах травня 1919 р. Галицька армія під тиском поляків була змушена відступити у напрямку р. Збруч — на кордон поміж ЗОУНР та УНР. 2-а летунська сотня залишила Красне та 21 травня відбула на ст. Озірна під Тернополем. Командир Летунського відділу сотник Д. Кануков із двома мотористами особисто вилетів на літаку «Фарман»-30 у район Тернополя, аби відшукати нове місце для летовища. Але літак виявився несправним і, впавши на землю з висоти 500 м, розбився. Пілот і два пасажири загинули .

У своїх спогадах П. Франко та Р. Земик не вказують причин цієї авіакатастрофи. І. Лемківський та І. Фостаківський стверджують, що її зорганізував десятник військовий льотчик Кубш, засипавши до бензинового баку «Фармана» Д. Канукова сталевий порошок. Якоїсь миті часточки металу перешкодили потраплянню бензину в мотор, і той зупинився, а відтак — сталася аварія. З’ясувати справу безпосередньо у Кубша не вдалося, бо той, нібито, викрав літак і відлетів до поляків.

По загибелі Джамбулата Канукова на чолі Летунського відділу став сотник Осип Заславський.

Протягом травня 1919 р. Летунський відділ втратив за різних обставин 5 чи й 6 літаків:

— збитого десятника Р. Томаса;

— Найгавзера, Ф. Рудорфера та І. Жарського, і, можливо, ще один, що вилетіли за кордон;