Читать «Історія польсько-українських конфліктів т.1» онлайн - страница 211

На випадок особливої загрози безпеці, викликаної якимись місцевими причинами, повинні бути використані поліцейські резерви, наявні у розпорядженні відповідних воєвод. Ці резерви слід довести до такого стану, щоб не виникала необхідність у передислокації поліцейських підрозділів з інших частин держави, крім випадків, що виникають у загальнодержавному масштабі.

У випадках особливої загрози південно-східним воєводствам внаслідок, наприклад, міжнародної ситуації повинні бути застосовані центральні резерви, які знаходяться у підпорядкуванні міністра внутрішніх справ, як виключно відповідального за утримання безпеки, спокою і порядку у державі.

Детальний план забезпечення Східної Малопольщі можна буде опрацювати лише після остаточного ухвалення висновків стосовно плану політичної, економічної, освітньої, культурної, релігійної і т. п. діяльності на цій території. Оскільки реалізація положень, передбачених у проекті ухвал Ради Міністрів, яка, безсумнівно, виходить за рамки нормальної політики, потягне за собою протидію з боку бунтівних і відцентрових елементів, то до неї треба застосувати засоби, які є у розпорядженні органів безпеки.

Для орієнтації відділ громадської безпеки нагадує, що для забезпечення нормального перебігу служби у Львівському, Станіславському і Тернопільському воєводствах належить доповнити кадровий склад поліції на 30 офіцерів і 1200 рядових.

AAN, PRM, akta grupowe, sygn. 148–264, s. 180

Бібліографія

1. Akty і dokumenty dotyczące sprawy granic Polski na konferencji pokojowej w Paryżu 1918–1919. - Paryż, 1920.

2. Аркас Микола. Історія України-Русі. — Краків, 1912.

3. Баран Степан. Митрополит Андрей Шептицький. — Мюнхен, 1947.

4. Церковний календар 1971. — Варшава.

5. Chojnowski Andrzej. Koncepcje polityki narodowościowej rządów polskich wiatach 1921–1939. - Wrocław, 1979.

6. Холмський Народний календар на рік 1944. — Холм.

7. Dąbkowski Tadeusz. Ukraiński ruch narodowy w Galicji Wschodniej 1912–1923. - Warszawa, 1985.

8. Dmowski Roman. Pisma. — Częstochowa, 1937.

9. Dmowski Roman. Polityka Polska i odbudowanie państwa. — Warszawa, 1988.

10. Дорошенко Дмитро. Православна церква у минулому і сучасному житті українського народу. — Берлін, 1940.

11. Дорошенко Дмитро. Нарис історії України. — Варшава, 1932.

12. Dwornik Fr. The making of Central and Eastern Europę. — London, 1949.

13. Енциклопедія Українознавства. — Т. I–II. — Мюнхен-Нью-Йорк, 1949–1985.

14. Грушевський Михайло. Ілюстрована історія України. — Київ-Львів, 1912, 1913.

15. Iwanicki Mieczysław. Oświata і szkolnictwo ukraińskie w Polsce w latach 1918–1939. - Siedlce, 1975.

16. Jasienica Paweł. Rzeczpospolita obojga narodów. — Warszawa, 1985.

17. Karaś Mieczysław, Podraża Antoni. Ukraina, teraźniejszość i przeszłość. — Kraków, 1970.

18. Konopczyński Wł. Dzieje Polski nowożytnej. — PAX, 1986.

19. Kozik Jan. Między reakcją a rewolucją. — Kraków, 1975.