Читать «Червона зоря» онлайн - страница 89

Дивна річ: не відчуваю жодного занепокоєння. Я смертельно втомився за ці дні, бачив багато крові, безліч страждань, котрим безсилий був зарадити, надивився на картини загибелі й руїни, а на душі все ж радісно і ясно.