Читать «Планета новорічних ялинок (збірка)» онлайн - страница 4
Джанни Родари
І хоча там виявилися всі синьйори - від Помідора до Гороха, це не заважало нам зрозуміти, що Цибуліно ми їм не віддамо. Він - наш!
Джанні Родарі легко й невимушено приніс у казку зовсім сучасне життя з його незвичними для казки проблемами. В «Торті у небі» йому вдається перемогти войовничих генералів. Адже ні вчені, ні військові не могли повірити в те, що з неба може прилетіти не небезпека, не державна таємниця, до якої нікого не слід підпускати, а справжнісінький торт. І побачити це допомогли дорослим діти. Вони не мали ні спеціальних приладів, ні літаків, а тільки чисті душі й радісні очі. І дитячий погляд на світ переміг. Правда виявилася на боці дітей. І тільки так має бути на світі. Заради цього і писав свої казки Джанні Родарі.
А ще йому вдалося залишити в казці теплі, приязні почуття. Найкраще це втілилось, як на мене, в «Подорожі Голубої Стріли». Вона подекуди зовсім тиха, навіть якась домашня. її слід читати у ліжку, перед тим як батьки востаннє гримнуть, що давно вже час вимкнути світло. Але можна ще встигнути прочитати дві сторінки. Бодай одну! Мабуть, і справжні феї полюбляють приходити до людей саме такої вечірньої пори, коли вони можуть заховатися в темряві, щоб їх не помітили дорослі.
Зовсім незвичними виявилися «Казки по телефону», ще одна книжка Джанні Родарі. їх розповідав своїй доньці батько, який був комівояжером і весь час подорожував світами. Щовечора він дзвонив додому - і починалася нова казка. А оскільки за телефонну розмову, хоч і казкову, доводилося платити, то й казки його були зовсім короткими. Але це не завадило їм бути і цікавими, і дотепними, і мудрими. Ось, приміром, «Як один перукар купив місто Стокгольм».
Продавався дивовижний товар, серед якого були гора Монблан, Індійський океан, моря на Місяці. І якийсь перукар лише за те, що раз підстриг продавця, купив собі місто Стокгольм. Потім зібрав гроші, аби поїхати подивитися на свої володіння. Й радів, як дешево дісталося йому це красиве місто. І знаєте, чим закінчує цю невеличку казку Джанні Родарі? Нізащо не здогадаєтеся! Казкар пише, що той перукар усе одно переплатив. «Бо кожна людина змалечку володіє цілим світом, і це не коштує їй жодного шеляга. Так, світ належить їй, треба тільки закачати рукави, простягти руки й узяти його».
Ви ще не подумали, чому Джанні Родарі писав саме казки? Тоді поміркуймо разом. Хто перший? Ти? Кажи. Казки сповнені фантазії. [6] І я так гадаю. А ще чого? У них багато веселощів. Слушно. І сміху. А ще є в них сум і журба. Оце точно. А ще там завжди є діти. І діти, й іграшки, й дорослі - все найголовніше, що є в нашому світі. Оце, мені здається, і є те основне, чому Джанні Родарі писав казки,- в його казках є все те, що є в нашому світі, тільки зібране воно може бути на одній-однісінькій сторінці. Таке справді може бути тільки в казці.