Читать «Фарисеї, або Неоголошена війна Україні» онлайн

Дмитро Чобіт

Фарисеї

або Неоголошена війна Україні

Передмова

Вже після того, як була завершена книга “Монолітне болото, або ЗАТ БЮТ”, автор цих рядків несподівано для себе знову взявся за перо з приводу, як виявилось, далеко не завершеної теми. На цей раз причиною стали два виступи вождів Блоку Юлії Тимошенко у прямому телеефірі: Олександра Турчинова – 13 січня на 5-му каналі і самої Юлії Володимирівни в студії ТРК “Київ” 14 січня 2005 року. У виступі О.Турчинова, мабуть, усім різало вуха слово “зрада”, яке він вживав мало не в кожному реченні. Таким чином цей, начебто, християнський проповідник навіював легковірним українцям, що їх уряд і Президент є зрадниками. Наступного дня подібне твердила Юлія Володимирівна. Намагаючись викликати у телеглядачів України довіру до своїх облесливих і нещирих слів, Ю.Тимошенко більше налягала на улюблену тему – критику “оточення Президента”. Та коли вона сказала: “Наша Україна” має у списках якраз всіх тих людей, які зруйнували єдність помаранчевої команди”, я переконався, що потрібно знову брати ручку і папір, бо Юлія Володимирівна все перекладає із хворої голови на здорову. Помаранчеву команду зруйнувала саме вона і продовжує з усіх сил її нищити. Свої хитромудрі і дуже підступні руйнівні дії у помаранчевій команді Ю.Тимошенко розпочала ще перед інавгурацією новообраного Президента України. Мета цієї аморальної руйнації – нестримна і незбагненна жадоба повної та неподільної влади над українським народом.

Ю.Тимошенко, О.Турчинов і М.Бродський – це три особи, які добре знають що і для чого вони роблять. Ці вожді не просто руйнували та продовжують руйнувати помаранчеву команду, вони сіють розбрат і зневіру в народі, а за великим рахунком – ведуть неоголошену війну проти Президента України Віктора Ющенка і проти України. Причому, керівництво БЮТ маскує фактично розгорнуту ними неоголошену війну так званою боротьбою з “оточенням президента”.

Зверніть увагу на те, які для конспірації підібрали словосполучення – “оточення президента”, “оточення Ющенка”. А що таке оточення керівника держави, у даному випадку – Віктора Ющенка? Це найбільш близькі для нього люди, з якими він пройшов дуже складний і вкрай небезпечний шлях боротьби з відверто кримінальним і бандитським режимом Кучми та його посіпак – олігархів. Віктор Ющенко став до боротьби не задля себе та своїх амбіцій – він став на прю заради свого великого народу. І найближчі до нього люди теж приєдналися до боротьби за це ж. Ідеали свободи, демократії і справедливості їх всіх об’єднали. Віктор Ющенко пов’язав із соратниками свою долю, а вони із ним. Це була прекрасна команда, яка розбудила і підняла з колін український народ, привела його до Помаранчевої революції і Перемоги. Якби не було цієї жертовної команди – не було б Помаранчевої революції, не було б того великого захоплення Україною і українцями у світі. У цій команді, між іншим, були і О.Турчинов, і Ю.Тимошенко. Тепер вони створили свою власну. Тут якраз і доречно запитати: “Шановні Юліє Володимирівно і Олександре Валентиновичу, а яка ж Ваша команда, себто “оточення”? Назвіть із них тих, які щось конкретне і вагоме зробили у ході Помаранчевої революції. Це будуть Левко Лук’яненко, Григорій Омельченко, Володимир Яворівський, генерал Петрук та кілька керівників обласних організацій “Батьківщини”. Оце, мабуть, і все. Але ж у Вашому оточенні є незрівнянно більше тих, які у ході Помаранчевої революції були по інший бік барикад, тих, які творили режим Кучми і вірно йому служили. Називаю їхні імена: Богдан Губський, Євген Сігал, Олег Лукашук, Олександр Абдуллін, Валерій Сушкевич, Микола Баграєв, Олександр Фельдман, Костянтин Жеваго, Василь Хмельницький, Андрій Веревський, Олександр Єдін, Сергій Осика, Михайло Гладій, Олександр Борзих, Михайло Зубець, брати Сергій і Олександр Буряки, Іван Кириленко, Таріел Васадзе, Петро Кузьменко та багато інших.