Читать «Втрачений символ» онлайн - страница 278

Дэн Браун

Храмовий дім.

Ленґдон відчув, як із глибини душі піднімається холодний страх.

А відео крутилося далі — ось чоловік поспішає до будівлі, йде вгору багатоярусними сходами до велетенських бронзових дверей, розташованих поміж двома сімнадцятитонними сфінксами-охоронцями.

Неофіт входить до піраміди, де здійснюється ініціація.

Темрява.

Вдалині потужно заревів орган... і з'явилося нове зображення.

Храмова зала.

Ленґдон затамував подих.

Порожнеча на екрані сяяла електричними вогнями. А олтар з чорного мармуру, розташований під вікном-стелею, виблискував у місячному сяйві. Довкола олтаря на шкіряних кріслах ручної роботи з горіхового дерева поважно сиділи члени ради з масонів тридцять третього ступеня, які зібралися, щоб бути свідками. Камера повільно і з навмисною ретельністю пройшлася по їхніх обличчях.

Ленґдон закляк, із жахом прилипнувши до екрана.

Хоча він і не здогадувався, що мало відбутися, але побачене цілком вписувалося в загальну канву. Зрозуміло, серед найвідоміших і найуславленіших масонів найбільш потужного і впливового міста у світі цілком логічно перебувало чимало відомих та впливових постатей. Тому серед тих, хто зібрався довкола олтаря — у довгих шовкових рукавичках, масонських фартухах та з блискучими перснями, було декілька наймогутніших людей країни.

Двоє суддів верховного суду...

Міністр оборони...

Голова палати представників...

На екрані з'являлися відомі діячі, і Ленґдонові стало зле від побаченого.

Троє відомих сенаторів...

Міністр внутрішньої безпеки...

І...

Директор ЦРУ...

Ленґдону захотілося відвести погляд, але він не зміг. Сцена не лише заворожувала та притягувала — вона лякала. І йому враз стала зрозумілою тривога і збентеженість Сато.

Потім ця картина перетворилася на одне-єдине шокуюче зображення.

То був людський череп, наповнений темно-червоною рідиною. Цю мертву голову, славнозвісну caput mortuum, подав ініціативі своїми витонченими руками сам Пітер Соломон, і його золотий масонський перстень зблиснув у мерехтінні свічок. Червона рідина виявилася вином... однак вона таки блищала, наче кров. Візуальний ефект виявився моторошний.

«П'яте випивання», — здогадався Ленґдон, бо колись сам читав розповідь про цей священний обряд в «Листах про масонську інституцію», написаних президентом США Джоном Квінсі Адамсом. Але бачити на власні очі, як це відбувається... як за цим спокійно спостерігають найвпливовіші люди Америки... Більш захопливого видовища Ленґдонові не доводилося бачити.

Ініціат узяв череп у руки... і його обличчя віддзеркалилося на гладенькій поверхні вина. «Нехай вино, що я вип'ю, стане мені смертельною отрутою, — заявив він, — якщо я коли-небудь навмисне чи ненавмисне порушу свою обітницю».

Ясна річ, цей ініціат збирався порушити свою клятву так, як ніхто й уявити собі не міг.

Ленґдон навіть думати боявся, що станеться, коли це відео оприлюднять. Усі вимагатимуть пояснень. В уряді зчиниться гармидер, і запанує анархія. Усі радіохвилі заполонять голоси представників антимасонських груп, фундаменталістів та прихильників змовницьких теорій, і всі вони сіятимуть ненависть та страх, закликаючи до нового полювання на відьом.