Читать «Втрачений символ» онлайн - страница 25

Ленґдон одразу ж насторожився.

— Прошу?

— А ви лишень подумайте... — мовив Ентоні. — Ви отримали факс, у якому вам пропонують подзвонити за певним номером — що ви й зробили. Потім ви говорили з абсолютним незнайомцем, який назвався асистентом Пітера Соломона. Опісля ви з власної волі сіли на приватний літак до Вашинґтона, а потім в авто, що на вас чекало. Я точно переказую?

Ленґдон відчув на спині неприємний холодок.

— Хто ви, в біса, такий? Де Пітер?

— Боюся, Пітер Соломон і гадки не має, що ви зараз у Вашинґтоні. — Південний акцент «асистента» зник, і його голос перейшов у тихий медоточивий шепіт. — Ви зараз у Капітолії, містере Ленґдон, бо потрібні тут мені.

РОЗДІЛ 9

Роберт Ленґдон міцно притиснув до вуха мобільник і став нервово походжати по залу статуй, описуючи невеличке коло.

— Хто ви, в біса, такий?

— Не тривожтеся, професоре. Вас викликали сюди не просто так, — відповів чоловік солодкавим шепотом.

— Викликали? — Ленґдон раптом відчув себе, як звір у клітці. — Скоріше, викрали, а не викликали.

— Навряд чи, — голос співрозмовника був неприродно спокійний та безтурботний. — Якби мені захотілося зробити вам зле, то я убив би вас іще в «Лімузині Таун Кар». — Він зробив коротку промовисту паузу. — Мої наміри виключно шляхетні. Я просто маю для вас запрошення.

«Та ні, дякую». Після всіх його пригод у Європі кілька років тому Ленґдон зажив несподіваної слави, що перетворила його на магніт для всіляких схиблених йолопів, але цей псих точно перейшов межу дозволеного.

— Слухайте, мені начхати на ту чортівню, що тут відбувається, тому я вимикаю зв'язок...

— Украй нерозважливо з вашого боку, — зауважив співрозмовник. — У вас лишилося дуже мало часу, щоб врятувати душу Пітера Соломона.

Ленґдону аж подих перехопило.

— Що ви сказали?

— Що почули.

Тон, яким незнайомець вимовив ім'я Пітера Соломона, змусив Ленґдона похолонути від страху.

— А що вам відомо про Пітера?

— Наразі я вже знаю його найпотаємніші секрети. Містер Соломон у мене в гостях, а я — господар, який уміє переконувати і розв'язувати язики.

«Цього не може бути».

— Не брешіть, Пітера у вас немає.

— Я ж розмовляю по його приватному телефону. Вам це ні про що не каже?

— Я викличу поліцію.

— Немає потреби, — відказав чоловік. — Вони вас вмить загребуть.

«Що цей псих верзе?»

— Якщо Пітер справді у вас, то дайте йому телефон негайно, — суворо зажадав Ленґдон.

— Це неможливо. Містер Соломон застряг у дуже незручному та небезпечному місці. — Чоловік на мить замовк. — Він в Арафі.

«Де?!» — Ленґдон збагнув, що стискає телефон так сильно, аж пальці терпнуть.

— Араф, або ж Хамістаган. Місце між раєм та пеклом, місце, якому Данте присвятив свій духовний славень у легендарному творі «Кола пекла».

Посилання на релігійні та літературні джерела, що їх зробив незнайомець, зміцнили Ленґдона в думці, що він має справу з божевільним. Другий славень. Ленґдон добре його знав; ще нікому не вдалося закінчити спецшколу «Філіпс Ексетер», не прочитавши Данте.