Читать «Псалтир (на українській мові)» онлайн - страница 23

Автор неизвестен

9Тобою, Боже, будемо хвалитися кожен день, і ім’я Твоє будемо славити повіки.

10Нині ж Ти відкинув і осоромив нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим.

11Ти попустив, щоб ми втікали від ворогів, і ненависники наші грабують нас.

12Ти, як овець, віддав нас на заколення і розсіяв нас поміж народами.

13Ти задарма віддав народ Свій і не підвищив ціни на нього.

14Ти на глум віддав нас сусідам нашим, на посміх і зневагу всім, що навкруги нас.

15Ти зробив нас притчею між народами, покиванням голови між людьми.

16Щодня сором мій переді мною, і посоромлення вкриває лице моє

17від голосу ганьбителя й наклепника, від погляду ворога й месника.

18Все це прийшло на нас, але ми не забули Тебе і не порушили завіту Твого.

19Не відхилилося від Тебе серце наше, і кроки наші не зійшли з дороги Твоєї,

20коли Ти смирив нас у землі злостраждань і тінню смерти покрив нас.

21Бо якби ми забули ім’я Бога нашого і простягнули руки свої до бога чужого,

22то чи не покарав би нас Бог? Бо Він знає таємниці серця.

23Але за Тебе, Господи, вбивають нас кожен день, ми стали як вівці, що призначені на заколення.

24Встань, Господи, чого спиш Ти? Прокинься і не відкидай нас назавжди.

25Навіщо ховаєш лице Твоє? Забуваєш скорботу та біду нашу?

26Бо душа наша принижена до пороху, і серце наше в землю втоптане.

27Воскресни, Господи, поможи нам і визволи нас імені Твого ради.

44 псалом

Начальнику хору. На музичному інструменті шошан.

Повчання синам Кореєвим.

Пісня про Улюбленого.

1-2Вилилось із серця мого слово благе, говорю я про діла мої Цареві. Язик мій — перо книжника—скорописця.

3Ти прекрасніший за синів людських, виливається благодать із уст Твоїх. Тому благословив Тебе Бог навіки.

4Прив’яжи меч Твій до бедра Твого, сильний, славою Твоєю і красою Твоєю.

5І натягни лук, і встигай, і царюй істини ради, і лагідности, і справедливости, і дивно поведе Тебе правиця Твоя.

6Гострі стріли Твої, [Сильний]! Вони в серце ворогам Царя. Впадуть народи перед Тобою.

7Престіл Твій, Боже, повік віку, жезл правоти — жезл Царства Твого.

8Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости більше, ніж спільників Твоїх.

9Вся одежа Твоя — як смирна, алое і касія; в палатах із слонової кості звеселять Тебе.

10Дочки царів почесні гості Твої; стала цариця праворуч Тебе, в ризи позолочені одягнена, прикрашена.

11Слухай, дочко, і споглянь, і прихили вухо твоє, і забудь народ твій і дім отця твого.

12І забажає Цар доброти твоєї, бо Він — Бог твій, і поклонишся Йому.

13І дочка Тира з дарами, і найбагатші з народів помоляться лицю Твоєму.

14Вся слава дочки царя в ній самій, одежа її шита золотом.

15В дорогих прикрашених ризах введуть її до Царя. Приведені будуть діви вслід за нею, подруги її.

16Приведуть їх з піснями радости і введуть їх у палату Царя.

17Замість батьків Твоїх будуть сини Твої. Ти поставиш їх князями по всій землі.

18Пом’яну ім’я Твоє у всякому роді і роді. Заради того люди всі вихвалятимуть Тебе і прославлятимуть ім’я Твоє повік віку.