Читать «Псалтир (на українській мові)» онлайн - страница 17

⁷Ось убогий благав, і Господь почув його і від усіх скорбот спас його.

⁸Ангел Господній охороняє тих, що бояться Його, і визволяє їх.

⁹Споживіть і побачите, що благий Господь. Блажен муж, що уповає на Нього.

¹⁰Бійтеся Господа, [всі] святі Його, бо не знають нестатку ті, що бояться Його.

¹¹Багаті зубожіли і зголодніли, а ті, що шукають Господа, не будуть позбавлені всякого блага.

¹²Прийдіть, діти, послухайте мене, я страху Господнього навчу вас.

¹³Хто з людей бажає жити і бачити дні благі —

¹⁴стримуй язик свій від зла, і уста твої нехай не будуть облесливі.

¹⁵Ухиляйся від всього злого і роби добро, будь мирний і пильнуй того.

¹⁶Очі Господні звернені до праведних, і вуха Його до молитви їх.

¹⁷Лице ж Господнє проти тих, що чинять зло, щоб знищити з землі й пам’ять про них.

¹⁸Взивали [праведні], і Господь почув їх і від усіх скорбот визволив їх.

¹⁹Близько Господь до скорботних серцем, і смиренних духом Він спасає.

²⁰Багато скорбот у праведника, та від усіх них визволить його Господь.

²¹Господь охороняє всі кості їх, і ні одна з них не зламається.

²²Смерть же грішників люта, і ті, що ненавидять праведного, загинуть.

²³Господь визволить душі рабів Своїх, і не загине ніхто з тих, що уповають на Нього.

Слава…

34 псалом

Псалом Давида. (Пророчий).

¹Господи! Будь Суддею тих, що змагаються зі мною, і побори тих, що бажають побороти мене.

²Візьми зброю Твою і щит і стань на поміч мені.

³Вийми меч і загороди дорогу тим, що переслідують мене. Скажи душі моїй: “Я твоє спасіння”.

⁴Нехай осоромляться ті, що шукають душу мою. Нехай повернуть назад і покриються безчестям ті, що задумали зло проти мене.

⁵Нехай стануть вони як той порох перед вітром, і ангел Господній нехай прожене їх.

⁶Нехай дорога їхня буде темна і слизька, і ангел Господній нехай переслідує їх.

⁷Бо вони без вини таємно поставили сітки свої на мене, викопали яму для душі моєї.

⁸Нехай же несподівано прийде загибель на нього. І сітка, що він таємно на мене поставив, нехай уловить його, і в ту яму нехай сам упаде, на свою погибель.

⁹А душа моя буде радіти у Господі, буде втішатися спасінням від Нього.

¹⁰Всі кості мої скажуть: “Господи, хто подібний до Тебе? Ти возволяєш слабкого від сильного, бідного і вбогого — від гнобителів його”.

¹¹Стали проти мене свідки неправедні; про те, чого не знаю я, вони допитують мене.

¹²Віддають мені злом за добро, осиротили душу мою.

¹³Я ж, коли хворіли вони, одягався в одежу скорботи, смиряв постом душу мою, і молитва моя від серця мого не спинялася.

¹⁴Наче за приятелем або за братом своїм я побивався, ходив, сумуючи та плачучи, наче за матір’ю.

¹⁵А вони з нещастя мого радіють, збираються та радяться, як збільшити рани мої, ганьблять мене, не знаю, за що;

¹⁶спокушаючи, насміхаються, скрегочуть на мене зубами.

¹⁷Господи, чи довго будеш дивитися на це? Одведи душу мою від злочинства їхнього, від левів — самотню мою.

¹⁸Я буду прославляти Тебе на великих зібраннях, серед численних народів буду хвалити Тебе,

¹⁹щоб не торжествували наді мною ті, що ворогують проти мене даремно, не переморгувалися очима своїми ті, що ненавидять мене без вини.